Вижити до перезапуску: як українська металургія бореться за своїх працівників

Російські обстріли поставили українську металургію на межу зупинки. Підприємства ремонтують пошкоджене обладнання та розбирають завали, однак через безпекові ризики й економічні проблеми відновлення виробництва може затягнутися до завершення війни. Близько 70 000 працівників галузі ризикують втратити роботу, якщо зупинені підприємства не відновлять діяльність. Про це йдеться в матеріалі LIGA.net.

З 11 серпня до 22 вересня металургійні заводи зазнали щонайменше 12 ракетних атак. За словами керівника офісу генерального директора Метінвесту Олександра Водовіза, на підприємствах групи було знищено п'ять доменних печей, ще дві – на АрселорМіттал Кривий Ріг.

Спочатку в Метінвесті намагалися відновити виробництво. Проте після перезапуску доменної печі на Запоріжсталі її знову атакували вже через десять годин роботи.

АрселорМіттал Кривий Ріг зосередився на збереженні інфраструктури для відновлення після досягнення миру. Метінвест також готує вимушені скорочення. Водночас Інтерпайп поки не оголошував про повне закриття виробництва та масштабні звільнення.

На Запоріжсталі працівники залучені до ремонтних робіт і ліквідації наслідків обстрілів. За виконання робіт на пошкоджених ділянках працівники можуть отримувати премії, що дає змогу зберігати зайнятість під час простою.

Перекваліфікація замість звільнень

Один із варіантів збереження персоналу – перекваліфікація. Наприклад, слюсар-ремонтник може опанувати професію вальцювальника прокатного стану. Навчання триває від 15 до 90 змін залежно від складності спеціальності та оплачується.

Метінвест і АрселорМіттал пропонують працівникам, які потрапляють під скорочення, можливість перенавчання та працевлаштування на інших підприємствах груп. Тому кількість скорочених посад не обов'язково дорівнює кількості людей, які залишать компанію.

Однак можливості переведення обмежені: значна частина персоналу металургійних підприємств працює безпосередньо у виробництві чавуну та сталі. Якщо ці процеси зупинені, знайти вакансії для всіх працівників буде складно.

У Метінвесті зазначають, що насамперед скорочення планують серед адміністративно-управлінського персоналу, де обсяги роботи суттєво зменшилися. Робітничі кадри намагаються зберегти, попри надлишок персоналу під час простою. Компанія пояснює це необхідністю мати підготовлених фахівців для майбутнього відновлення виробництва.

Загалом Метінвест об'єднує понад 38 000 працівників, АрселорМіттал Кривий Ріг – близько 17 000, Інтерпайп – 9 500, Дніпроспецсталь – 2 600. На Метінвест і АрселорМіттал припадає близько 72% виробництва української сталі.

Кого можуть скоротити

На Запоріжсталі поширювалися чутки про можливі звільнення пенсіонерів, працівників передпенсійного віку та жінок. Проте підтверджень масових звільнень цих категорій немає.

Зберегти колективи важливо і для підтримання інфраструктури під час простою: енергопостачання, промислової та екологічної безпеки, проведення ремонтів. Працівники володіють унікальними навичками роботи зі складним обладнанням, на опанування якого можуть піти роки.

Різкому скороченню також перешкоджає законодавство. Про звільнення необхідно повідомляти щонайменше за два місяці та виплачувати компенсацію в розмірі середньомісячної зарплати. Галузева угода передбачає додаткові процедури погодження скорочень на великих підприємствах. У Метінвесті консультації з профспілкою мають розпочинатися щонайменше за три місяці до запланованого вивільнення працівників.

Альтернативою може стати простій зі збереженням двох третин заробітної плати. Водночас скорочення робочого часу та доходів може посилити відтік кадрів, зокрема через вимоги до бронювання військовозобов'язаних.

Страх обстрілів і кадровий дефіцит

Металургійні підприємства мають статус критично важливих і можуть бронювати до 50% військовозобов'язаних працівників. Для частини співробітників це суттєвий аргумент на користь роботи на заводі. Водночас небезпека ракетних ударів спонукає деяких людей звільнятися.

Під час атак у серпні-вересні на металургійних підприємствах загинули щонайменше 26 людей, десятки дістали поранення. На Запоріжсталі, за словами працівника підприємства, діють системи оповіщення та групи, які організовують перехід персоналу до укриттів. Однак під час однієї з атак працівники, які прямували до укриття після тривоги через загрозу керованих авіабомб, не встигли сховатися через додатковий удар балістичною ракетою.

Проблеми з персоналом у галузі виникли ще до масованих обстрілів. Після окупації Маріуполя та знищення Азовсталі й заводу імені Ілліча в українській металургії залишилося близько 80 000 працівників. До кінця 2025 року їхня кількість скоротилася до 62 000, за даними Федерації металургів України. Причинами були мобілізація, еміграція та дефіцит кваліфікованих кадрів, який у середньому оцінювали у 20%.

Додатковий тиск створили економічні й регуляторні чинники. У 2025 році штат Дніпровського металургійного заводу скоротився приблизно до 450 осіб. На початку 2026 року АрселорМіттал Кривий Ріг оголосив про закриття окремих виробничих підрозділів, що мало призвести до скорочення 2 400 працівників. Серед причин називали нові екологічні вимоги ЄС, зокрема CBAM, та подорожчання експортної логістики.

Як можна зберегти робочі місця

Серед можливих заходів підтримки металургійних підприємств – податкові послаблення та відтермінування сплати податків. Економіст Ілля Несходовський вважає, що збереження працівників у довгостроковій перспективі може бути вигіднішим для держави, ніж втрата податкових надходжень і відтік людей за кордон. Водночас Мінфін поки не готовий до таких поступок.

Від роботи металургійних підприємств залежить і наповнення місцевих бюджетів. У 2025 році підприємства Метінвесту забезпечили майже 10% бюджету Запоріжжя – близько 900 млн грн. Водночас відтермінування сплати податку на доходи фізичних осіб може болісно вдарити по місту.

Профспілка металургів і гірників України розробляє альтернативний механізм підтримки: компенсацію частини зарплат працівників коштом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Допомогу пропонують надавати підприємствам, які продовжують роботу або відновлюють виробництво, поступово збільшуючи частку роботодавця в оплаті праці.

За оцінкою Метінвесту, якщо зупинені через російські обстріли підприємства не відновлять роботу, близько 70 000 працівників металургійної галузі ризикують втратити роботу. Подальший розвиток ситуації залежатиме від безпекових умов, можливостей відновлення виробництва та рішень, які допоможуть підприємствам зберегти кваліфіковані колективи до завершення війни.