Сільське господарство наче рулетка, передбачити неможливо майже нічого: запорізький аграрій розповів про жнива під час війни

Російські обстріли призупинили ринок зерна в Україні. В період жнив, коли аграрії докладають усіх зусиль, аби оперативно зібрати та реалізувати зерно, щоби розрахуватися з пайщиками, виплатити кредити, купити добрива та сформувати запаси для наступної посівної, ціна на зерно обвалилась фактично за одну ніч. Причина різкого зниження - масовані обстріли одеських портів. А саме вони є основними перевалочними пунктами для українського експорту та імпорту, зокрема і зерна. За словами директора фермерського господарства “Вікторія 2025” (Запорізька область) Павла Соболяка, в ніч на 18 липня ціна пшениці впала одразу на 800 грн за тонну. Цього не очікував ніхто.

Журналісти 061 зустрілися з фермером на одному з його полі у Широківській громаді.

Павло має в обробітку 200 га. На площі 60 га засіяна пшениця, 30 га відведено під ячмінь, 20 га - горох, на інших полях ростуть технічні культури та бахчеві.

Фермер говорить, що в цьому році ячмінь, пшениця та горох дали дуже гарний врожай, але радіти рано - ціна занизька.

“Дуже неочікувано було те, що за одну ніч ціна на пшеницю впаде на 800 грн за тонну. Це дуже багато. Я думав, що буде не менше ніж 10 тисяч за тонну мінімум. Все йшло до того, що буде і врожай, і ціна.. Більше того, добрива, насіння, пальне - все зросло, а ціни на нашу продукцію - навпаки впали і продовжують падати”, - говорить Павло.

Він юрист за освітою, але фактично виріс на землі і все своє життя присвятив сільському господарству. Попри те, що це надзвичайно важка праця, так в ній ще й неможливо майже нічого передбачити.

“Це як рулетка. Ти весною зариваєш гроші, а восени не знаєш, чи повернеш їх чи ні”, - говорить.

Павло пояснює, що погодні умови - це перше, що неможливо передбачити. Засуха чи навпаки затяжні зливи, морози або спека - це те, що може знищити навіть найкращий урожай. Другий момент - вартість добрив, насіння, пального. Через війну ці стрибки є ще більш помітними і непередбачуваними. Ну і логістика - ті ж самі порти і звичайно суходольні перевезення.

Зібрати раніше пшеницю не могли, бо стояла дощова погода, чекали поки вологість стабілізується.

“Кілька днів не могли вийти в пологе саме через високу вологість. Вона має бути до 14%, а у нас сягала 16-18%. От дочекались 13% і швидко вийшло в поле. Якщо буде висока вологість, то на зберігання не можна зерно завозити”, - пояснює аграрій.

Виграти битву, в якій у тебе одразу кілька противників

Ось це поле було засіяно 1 жовтня. Павло каже, що за день все треба скосити.

“Нам є, де зберігати, але дуже це небезпечно, ми не знаємо, що буде умовно завтра. Російські дрони прилітають скрізь, у тому числі і по складах. Краще нехай буде синиця в руках, ніж журавль в небі. Скоріше за все, я не буду ризикувати і залишати на складах. Здам по такій ціні, як є. Тим більше, що немає розуміння, чого чекати і скільки. Це наче сидіти на пороховій бочці. Хто знає, може це взагалі останній рік сіємо”, - говорить співрозмовник.

За офіційними даними ГУ ДСНС у Запорізькій області, з початку 2026 року на сільгоспугіддях регіону сталося 52 пожежі. Вогонь знищив понад 150 га зернових, два комбайни та два трактори. Вже зафіксовано три пожежі на зерносховищах. Головна причина займань — російські обстріли.

Аграрій додає, що в минулому році мав мільйонні збитки.

“Пшеницю збирав 15-20 ц/га, соняшник взагалі був жах. Чому так? Бо в минулому році снігу не було, а значить і вологи в землі. Дуже холодна весна була і пшениця вимерзла. А в цьому році урожай радує - зима сніжна весна з дощами була і спека не пішла різко - це все сприяло врожаю. Маємо 50 плюс ц/га по пшениці”, - пояснює.

На питання, що є важливим в “аграрній математиці”, відповідає: якщо не буде вологи, то добрива не спрацюють, якщо добрив не буде чи буде недостатньо - врожайність буде занизька.

“Але знову ж таки повернемось до математики: добрива розраховували по одній ціні, але навесні все різко підскочило. Купити заздалегідь не могли. Пальне брали по 85 грн і так далі. Говорити про те, чи можемо щось заробити цього року, чи вийдемо хоча б в мінімальні прибутки зараз дуже рано. Ми нічого не рахували, ще нічого рахувати. Спершу треба реалізувати продукцію, а потом вже рахувати”, - зазначає Павло.

Він жаліється, окрім всього, зараз йому дуже не вистачає працівників. Багато фахівців втратив через мобілізацію. Забронювати людей він не може, бо його господарство маленьке. Та й взагалі каже, що у Запорізькій області це робити важко.

Цього року йому пощастило з комбайнером. З Оріхівського району села Новоандріївка через обстріли виїхав комбайнер, який і техніку свою мав. Тож, зараз він працює на полі.

“От мені скоро 60 років, з них 40 - працюю. Все своє життя можна сказати”, - говорить комбайнер на ім’я Валентин.

Раніше він виходив на поля у селі Таврійське, але там вже ні працювати, ні жити неможливо. Ворог постійно обстрілює. Він каже, що в кабіні йому не чутно, чи летить щось, а тривоги в полях не вмикають. В кабіні комбайна повісив іконку - дружина дала. Каже, що то його оберіг, замість “Чуйки”.

"А до вас fpv прилітають?"

Своє господарство Павло назвав на честь старшої доньки. Раніше займався городництвом, а зараз - технічними та зерновими культурами і трошки баштан.

“Городиною перестали займатись, бо з поливом зовсім важко стало. Ми брали в аренду поливну землю і там вирощували, але зараз вона вже не поливна - Каховського водосховища немає і з поливом тяжком. Огірки, помідори, капуста - все було… От зараз ми посади бахчеві, але не знаємо, яка буде реалізація. Люди виїжджають і кому його продавати не ясно. А до нас бояться їхати. Перше, що питають: “А до вас fpv прилітають?”. Великі машини бояться їхати і їх можна зрозуміти”, - розповідає директор підприємства.

Попри ризики, збитки та війну, він все одно намагається розвивати господарство. Якщо безпекова ситуація дозволить, то наступного року хоче спробувати вперше посіяти ріпак. Каже, що культура дуже капризна.

“Та знаю, що багато хто сіє і мені хочеться спробувати. Як так кажуть: хто не ризукує, той…”, - сміється.

Павло каже, що область буде з хлібом. Головне - щоби ворог не бомбив по елеваторах, пекарнях та не палив поля.