«Я думав, що якщо платиш на ФОП – це безпечно»: як запоріжці втрачають гроші через шахрайські схеми

За даними поліції Запорізької області, у 2025 році зареєстровано 1500 кримінальних проваджень щодо шахрайств. Загальна сума завданих збитків складає понад 73 мільйона гривень. Найбільше справ – під приводом купівлі-продажу товарів та послуг в інтернеті, дзвінків від «працівників банку» та фішингу.

Ми записали три свіжі історії запоріжців, які довірилися «офіційним» реквізитам ФОП і «службі безпеки банку». Усі вони досі не можуть зрозуміти, як це сталося саме з ними.

«Якщо платиш офіційно – думаєш, що все чесно»: історія електромонтажника

Микола – електромонтажник з власним ФОП, який встановлює джерела безперебійного живлення. Він отримав замовлення на LiFePO4-акумуляторні комірки. Знайшов оголошення з необхідним товаром на маркетплейсі OLX, переписувався кілька днів. Продавець спочатку виставив рахунок на ТОВ, потім написав: «Змінилися реквізити через ліміти, тепер ФОП».

«Я перевіряв – ФОП відкритий, операції були. Думав, нормальна практика», — розповідає чоловік. Минулого понеділка він перерахував за товар 44 400 гривень. Увечері продавець сам зателефонував та пообіцяв зробити відправку наступного дня до обіду.

Наступного ранку тиша. Оголошення зникло, пошта видалена, на зв’язок більше ніхто не вийшов. Микола одразу звернувся у кіберполіцію, потім поїхав до райвідділку писати заяву про шахрайські дії.

Відомо, що ФОП на який він перекинув кошти, зареєстрований у Житомирській області, відкритий буквально за тиждень до угоди.

«Це стандартна схема. Якщо гроші скидаєш на картку, іноді ще можна швидко звернутися в банк і спробувати їх відкликати. А тут усе виглядало офіційно: рахунок, реквізити ФОП. Я сам підприємець і розумію, що за таким рахунком стоїть реальна людина. Відкрити рахунок віддалено не вдасться. Тому й повірив», – каже Микола.

Чоловік сподівається, що шахрая все ж вдасться знайти. Сума, яку він втратив, для нього дорівнює приблизно двом середнім зарплатам. Але, зізнається, найбільше непокоїть навіть не це. Після таких історій люди починають боятися будь-яких онлайн-покупок, хоча обладнання для резервного живлення зараз залишається одним із найзатребуваніших товарів і попит на нього тільки зростає.

«Вони буквально водили мене за руку в додатку»: історія Анастасії, якій «допомогли» оформити кредит

13 січня цього року Анастасія була у торговому центрі в Польщі, коли їй зателефонували з українського номера. Співрозмовник представився працівником служби безпеки банку і повідомив, що її акаунт нібито зламали, а з іншого пристрою у Дніпрі хтось намагається оформити кредит.

Дівчина відповіла, що жодних операцій не здійснювала. Тоді співрозмовник попросив назвати точний баланс на картці, нібито для підтвердження особи. За кілька хвилин їй передзвонили з іншого номера і почали пояснювати, що потрібно зробити в додатку, щоб «закрити кредит і заблокувати картку».

«Вони буквально водили мене за руку: натисніть туди, підтвердіть тут. Я майже чотири роки не користувалася Монобанком, тому не знала всіх нюансів і просто виконувала те, що мені казали. Весь цей час було відчуття, що щось не так, що це не реальні працівники», – згадує Анастасія.

Розмова тривала близько сорока хвилин. За цей час шахраї фактично її ж руками оформили кредит на 15 тисяч гривень. Спочатку гроші разом із її власними 5 тисячами гривень перевели на доларову картку, а потім через IBAN на рахунок в іншому банку.

Коли Анастасія знову відкрила додаток, виявилося, що з рахунку зникло майже 19 500 гривень, а щойно відкритий кредит залишився оформленим на неї.

У банку їй відповіли, що операції виконані через додаток, тому повернути кошти неможливо, і порадили звернутися до кіберполіції. На прохання заморозити кредит на час розслідування дівчина також отримала відмову. Натомість їй запропонували сплатити відсотки, навіть, якщо вона достроково одним платежем погасить кредитні зобов’язання

«Банк ніколи не дзвонить першим – це правило, яке я тепер повторюю всім знайомим. Важливо вимагати на початку телефонного дзвінка будь-якого підтвердження, що це реально співробітники банку. А ще краще самостійно перетелефонувати на гарячу лінію банку», – каже Анастасія.

Звернутися до правоохоронців одразу вона не змогла, адже перебувала за кордоном. Заяву до поліції в Україні подав її батько. 

Настя каже, що після цієї історії стала набагато обережнішою: будь-які дзвінки нібито від банків сприймає з недовірою і радить іншим у подібних ситуаціях одразу класти слухавку та самостійно передзвонювати на офіційний номер установи.

«Навіть оплата на ФОП не гарантує нічого»: історія Кирила, який перевірив продавця вже після переказу грошей

Історія Кирила багато в чому схожа на випадок електромонтажника Миколи. Той самий маркетплейс, той самий товар – комплектуючі для акумуляторів і оплата на рахунок ФОП. Але у цій історії були й свої деталі, які чоловік зрозумів уже після того, як гроші зникли.

22 лютого Кирило шукав акумуляторні комірки великої ємності для батареї резервного живлення, які мав зібрати для друзів. Оголошення знайшов на OLX. З продавцем списалися на платформі, а потім перейшли у Viber, щоб той міг надіслати рахунок на оплату.

Загальна сума замовлення склала 32 800 гривень – по 2700 гривень за одну комірку. Це трохи дешевше за середню ринкову ціну, але не настільки, щоб одразу викликати підозру.

«Все виглядало звичайно: рахунок на ФОП, реквізити, квитанція після оплати. Я навіть подумати не міг, що можуть обманути саме так», – розповідає Кирило.

Після переказу грошей продавець ще деякий час виходив на зв’язок. Спочатку пояснив, що відправить товар наступного дня, потім почав переносити дату відправки, а вже пізніше з’ясувалося, що продавець не виходить на зв’язок, а його акаунт на OLX заблокований.

Кирило вирішив перевірити підприємця через сервіс YouControl наступного дня після здійснення оплати. І саме там знайшов перші сумнівні деталі. ФОП був зареєстрований у Київській області, але не мав жодного КВЕДу, пов’язаного з продажем акумуляторів або електротехніки. Натомість у реєстрі значилися дві пов’язані компанії – одна пов’язана з ресторанним бізнесом та алкоголем, інша з перепродажем товарів.

«Я перевірив уже після того, як зрозумів, що щось не так. І тоді побачив, що у цього ФОПа навіть немає діяльності, пов’язаної з таким товаром. Звичайно, дуже образливо », – говорить Кирило.

Чоловік звернувся до кіберполіції, а згодом написав заяву і в районному відділку поліції. Каже, що після цієї історії зробив для себе один висновок.

«Головна помилка – передоплата. Краще обирати накладений платіж, якщо доставка через “Нову Пошту” чи самовивозом. Навіть якщо рахунок виставлений на ФОП і все виглядає офіційно, це не означає, що вас не можуть обдурити. Важливо перевірити, чи справді продавець веде таку діяльність, пошукати відгуки», – каже він.

Як не стати жертвою аферистів: поради фахівців Центру протидії шахрайствам поліції Запорізької області

У Центрі протидії шахрайствам при ГУНП в Запорізькій області наголошують: більшість схем працює за однаковим принципом – шахраї тиснуть на страх, терміновість або довіру. Саме тому головне правило у таких ситуаціях – не поспішати і перевіряти інформацію.

Правоохоронці нагадують, що справжні працівники банків, поліції чи державних установ ніколи не запитують конфіденційні дані банківських карток. Зокрема, не можна повідомляти стороннім особам PIN-код, CVV-код, термін дії картки або коди підтвердження з SMS.

Окрему увагу варто приділяти покупкам в інтернеті. Поліцейські радять користуватися лише перевіреними сайтами та за можливості обирати післяплату (оплату товару під час отримання). Передоплата незнайомим продавцям залишається однією з найпоширеніших причин шахрайства.

Також у поліції застерігають від переходу за підозрілими посиланнями у SMS або месенджерах, навіть якщо їх надіслав знайомий. Облікові записи можуть бути зламані, а посилання вести на фішингові сторінки, які копіюють вигляд банківських або державних сайтів.

Ще одна поширена схема – телефонні дзвінки нібито від правоохоронців або представників державних органів. Наприклад, шахраї можуть повідомляти про «підозрілі операції», «перевірку СБУ» або «родича, який потрапив у біду». У таких випадках правоохоронці радять не продовжувати розмову і самостійно перевірити інформацію, зателефонувавши до банку або близьких.

Фахівці Центру протидії шахрайствам також рекомендують подбати про базову цифрову безпеку: встановлювати складні паролі, використовувати двофакторну аутентифікацію, регулярно оновлювати програмне забезпечення на телефоні та не користуватися онлайн-банкінгом через публічні Wi-Fi мережі.

Чому навіть обережні люди можуть повірити шахраям: пояснення психологині

Психологиня Ліна Дудіна пояснює: в умовах війни українці перебувають у так званому «режимі виживання».

«Останнім часом відслідковується підвищення шахрайства в інтернет-просторі. Якщо коротко визначити причини, то можна виділити так званий стан виживання. Це відсутність відчуття безпеки, хронічний стрес і незакриті базові потреби», – говорить вона.

За словами психологині, мешканці прифронтових регіонів є особливо вразливими до маніпуляцій.

«Хронічна тривожність, недосипання, новини про обстріли, відсутність світла чи зв’язку – усе це виснажує нервову систему. У такому стані люди частіше діють імпульсивно і можуть приймати рішення, які в спокійних умовах здалися б очевидно неправильними».

Шахраї добре розуміють ці механізми і навмисно тиснуть на базові емоції: страх, почуття провини, бажання допомогти або швидко вирішити проблему.

Дуже часто вони використовують сценарії, пов’язані з небезпекою для близьких або загрозою кримінальної відповідальності. Людина чує слова “банк”, “СБУ”, “зламали рахунок”, “родич у біді” – і включається автоматична реакція: діяти негайно».

Ще одна причина – сильна орієнтація українців на допомогу близьким.

“У нашому суспільстві люди часто більше переймаються за рідних, ніж за себе. Тому коли людина отримує інформацію про можливу біду чи небезпеку, вона може поспішити допомогти, не перевіривши інформацію».

Психологиня наголошує, що від подібних схем не застрахований практично ніхто. У ситуаціях, коли людина виснажена, перебуває під тиском або змушена швидко реагувати на нібито термінову проблему, навіть обережні й досвідчені люди можуть втратити пильність. Саме тому важливо виробити просте правило: якщо співрозмовник наполягає на негайних діях, варто зробити паузу і спершу перевірити інформацію.