Експертна думка. Меружан Коцинян - про проблеми виконання рішень судів та як боржники уникають виконання рішень судів

Новини компаній

Щодалі частіше в ЗМІ та соціальних в мережах з’являється інформація щодо блокування карткових рахунків громадян, з причини наявності боргових зобов’язань.

В України не так давно було запроваджено автоматизований арешт коштів боржників, що за своєю суттю полягає у більш спрощеному взаємному обміні інформацією як приватних так й державних виконавців з банківськими установами. При цьому такий обмін був завжди, але на паперовому вигляді, коли виконавець направляв відповідну постанову про накладення арешту до банку, що слугувало збільшенню витрат як часу так й фінансово, оскільки законодавство передбачає направлення такої постанови рекомендованим поштовим відправленням.

Впровадження такої електронної взаємодії між виконавцем і банком надала можливість виконавцям оперативно блокувати кошти боржників, які мають відповідні зобов’язання щодо виконання рішень судів.

На теперішній час законодавством під час дії воєнного стану врегульовано відповідний порядок та умови за якими боржники можуть мати можливість користуватися рахунком звідповідним лімітом у 2 мінімальні заробітні плати встановлені на січень поточного року відповідно до державного бюджету України (станом на зараз – 16000 грн.)

Така можливість виникла у боржників завдяки прийнятому Верховною Радою Законом України 11.04.2023 року Закону за № 3048-IX « Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», яким було встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX - фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

При цьому в Пояснювальній записці до даного Закону було запропоновано було внести зміни, що на час воєнного стану всі без винятку фізичні особи зможуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, але в сукупному розмірі не більше трьох мінімальних розмірів заробітної плати в місяць (мінімальної захищеної суми), а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту.

Але в остаточному варіанті Закон був прийнятий відповідно із можливістю користування рахунків у розмірі 2 мінімальних заробітних плат.

Метою з якого виходив законодавець було захистити саме громадян боржників, які дійсно мають скрутне матеріальне становище та у зв’язку з війною не мають можливості забезпечити свої потреби на життя, не кажучи вже про можливість погашення боргів. Але при цьому навіть ті боржники, які мають можливість погасити заборгованість непогано користуються даною прогалиною законодавства, оскільки даним законом також передбачено можливість заміни одного рахунку на інший.

Фактично боржники можуть користуватись декількома рахунками, звернувшись до виконавця із заміною рахунку, попередньо використавши ліміт в 2 мінімальні заробітні плати на одному рахунку, після чого заміною на інший рахунок в іншому банку. Тобто вже є прогалина, яка дозволяє боржнику як мінімум на місяць використати ліміт для витрат за картки у 32000 грн. Це більше ніж середня заробітна плата в Україні.

За таких обставин, судові рішення будуть і далі мати декларативний характер, оскільки виконання рішення судів ускладняються саме наданням можливості боржнику користуватись прогалинами законодавства, у тому числі у разі якщо у боржників немає офіційних джерел доходів, а останній може отримувати будь-яку винагороду на свій рахунок за надання тих чи інших послуг, які не задекларовані ним. Таких випадків дедалі збільшується.

Нічим не оспорюється та можна повністю погодитись, що під час дії воєнного стану необхідно захистити громадян, які дійсно цього потребують, наприклад пенсіонери, ті хто мають інвалідність, соціальні виплати тощо. Але нажаль при прийнятті даного Закону не були враховані ті законодавчі прогалини, якими користуються боржники, які не мають відповідного статусу громадян, які дійсно потребують допомоги та захищеності з боку держави. Нажаль такі громадяни й дедалі залишаються в тіні від держави, тим самим не сплачуючи як податки, так й боргові зобов’язання за рішеннями судів, що повною мірою впливає на економічний стан як комунальних підприємств, установ, організацій які надають відповідні комунальні послуги, так й на фінансові установи (банки), у тому числі й щодо виконання аліментних зобов’язань, заборгованості по стягненню моральної та матеріальної шкоди.