«Вони тримають людей на телефоні по кілька годин»: як у Запоріжжі борються з онлайн-шахрайствами

Від телефонного дзвінка так званих працівників «банку» чи псевдоробітників СБУ до втрати останніх заощаджень іноді проходять лише кілька хвилин. У Запоріжжі такі історії стали щоденною реальністю. Саме тому у червні 2024 року при Головному управлінні Національної поліції в Запорізькій області запрацював пілотний в Україні спеціалізований підрозділ, який зосереджений виключно на розкритті таких злочинів - Центр протидії шахрайствам. Розказуємо, як працює ця установа та які задачі виконує.

Що відомо про співробітників центру та специфіку роботи

З Наталією Бібік і Олександром Середою ми зустрічаємося у їхньому робочому кабінеті. На столі – стоси кримінальних проваджень, поруч відкриті ноутбуки із робочими завданнями та аналітикою по справах. В центрі працюють оперативні співробітники, слідчі, дізнавачі.

Наталія – старша слідча відділу поліції №2 Запорізького районного управління.
Олександр – капітан поліції, оперуповноважений відділу поліції №3 Шевченківського району.

Обидва прийшли до центру з районних підрозділів, коли стало зрозуміло: звичайні слідчі групи вже не встигають за темпами нових схем.

«Ми не відволікаємося на інші злочини, – пояснює Наталія. – Усе, що стосується шахрайства, передається сюди. І вже тут ми детально працюємо з кожною схемою, кожною заявою».

Наталія Бібик працює в поліції вже 27 років. У професію вона прийшла ще у ті часи, коли її батько служив у міліції. Каже, що спочатку планувала зовсім інший шлях.

«У школі я думала, що буду лікарем. Але десь у старших класах зрозуміла, що мені цікавіша саме правоохоронна діяльність. Хотілося розслідувати справи, розуміти, як працює закон», – згадує вона.

Після закінчення Запорізького юридичного інституту починала слідчою у Шевченківському райвідділі. Потім були інші підрозділи, нові справи, нові колеги.

Олександр Середа прийшов до центру з іншого відділу. Каже, що формували підрозділ фактично «збірною командою».

«Кожен райвідділ надав перспективних і досвідчених працівників. Тих, хто вже мав досвід у таких справах. І зараз ми працюємо як одна команда, щоб швидко реагувати на такі кримінальні провадження», – говорить він.

Робочий день у них практично не має чітких меж. Заява може надійти рано вранці або навіть уночі – і тоді слідчі одразу виїжджають працювати.

За словами Наталії, від моменту першого дзвінка на лінію 102 поліцейські вже починають працювати з потерпілим: пояснюють, як діяти, які рахунки потрібно негайно заблокувати та до яких банків звернутися, щоб спробувати зупинити переказ коштів.

Топ шахрайських схем, жертвами яких стають запоріжці

Найпоширеніші схеми, з якими стикаються слідчі щодня, – фішингові атаки, дзвінки «від банку», «від СБУ» або «контррозвідки». Шахраї використовують сильний психологічний тиск. Вони не дають людині покласти слухавку, постійно тримають її на лінії і поступово переконують виконувати всі їхні інструкції.

За словами правоохоронців, для таких дзвінків зловмисники нерідко використовують бази даних, які купують у даркнеті. У цих списках можуть бути номери телефонів, імена, іноді навіть додаткова інформація про людину. Саме тому розмова часто звучить переконливо – людина чує своє ім’я або інші особисті деталі і починає більше довіряти співрозмовнику.

«У них є ці списки. Перше питання, яке вони можуть поставити: купували ви ліки чи ні? Ліки зараз купують всі, часто через інтернет, бо їх складно знайти, особливо у прифронтових регіонах. Люди замовляють і цього вже достатньо, щоб почати розмову», – пояснює оперативник.

Після цього шахраї переходять до наступного етапу – психологічного тиску. Людину намагаються не відпускати з розмови, постійно тримають на лінії і переконують виконувати всі їхні інструкції.

«Вони можуть тримати людину на телефоні по три-чотири години, – говорить Олександр Середа. – Погрожують дуже переконливо: що буде кримінальна справа, що конфіскують квартиру чи машину, що родичів притягнуть до відповідальності».

Найчастіше жертвами таких схем стають люди похилого віку. За словами слідчих, шахраї майстерно тиснуть на страх і відповідальність перед родиною. Людину переконують, що її рахунок нібито використовується у злочинній схемі, а щоб «уникнути проблем» для себе чи близьких, потрібно терміново виконати інструкції. Або ж можуть пропонувати отримати гуманітарну допомогу під виглядом міжнародного фонду.

«Мені здається збільшення кількості шахрайства пов’язано з тим, що люди не хочуть працювати, а бажають легких грошей. І цей вид заробітку найбільш простий», - каже Наталія Бібік.

Суми втрат можуть бути дуже різними – від кількох тисяч гривень до мільйонів. У поліції згадують випадки, коли люди переказували понад мільйон гривень, повіривши, що інакше їм загрожує кримінальна відповідальність. Під тиском і погрозами людина починає виконувати всі вимоги невідомих співрозмовників, поступово переводячи їм свої заощадження.

Ще одна популярна схема – псевдоінвестиції у криптовалюту. Шахраї представляються «тренерами» або «фінансовими консультантами».

«Телефонують і кажуть: покладіть 100 доларів – виведете 150. Потім показують людині в кабінеті, що вона нібито заробляє. Але це просто скопійований сайт біржі», – пояснює Олександр.

Іноді шахраї навмисно дозволяють людині вивести невелику суму просто, щоб створити відчуття, що система справді працює. Після цього починається наступний етап: з’являються нові «умови» та платежі. Потерпілому повідомляють про необхідність сплатити податок, комісію або пояснюють, що операцію потрібно повторити через нібито помилку в реквізитах. У результаті людина переказує гроші знову і знову, доки не вичерпуються всі її заощадження.

Іноді потерпілі приходять до поліції не вперше.

«Був військовий, який тричі переводив гроші за автомобіль з-за кордону, – згадує правоохоронець. – Ми питаємо: ви ж уже два рази переводили. Чому третій? А він каже: “Мені машина потрібна. Я пів року на неї збирав”», - каже Олександр Середа.

Він зітхає і додає: «Як пояснити людині, що наступного разу теж не пощастить?»

Куди “йдуть” гроші, в чому складнощі з рослідуваннями та як повертають кошти

За словами поліцейських, повномасштабна війна лише посилила проблему.

«Сто відсотків каталізатор, – каже Олександр. –  Такий вид злочину, як шахрайство загадом найбільш розвинений у всьому світі. У зв’язку з повномасштабним вторгненням в Україну, багато людей виїхали за кордон. Там об’єднуються, створюють групи і продовжують займатися шахрайством».

Гроші проходять складний шлях. Спочатку вони переводяться на картки так званих «дропів» – людей, які продають свої банківські рахунки. Найчастіше це молодь.

«У Telegram є канали чи групи, де пропонують купити банківсбкі картки або сім-карти. Вони вказуюьть будь-які інші приводи. Людина відкриває, вказує фінансовий номер, передає код доступу – і шахрай отримує повний контроль. Власник карти вже не має до неї доступу», – пояснює Наталія.

Далі кошти дробляться на кілька рахунків, можуть переходити на криптогаманці або іноземні платіжні системи.

«Відповідальності за продаж картки фактично немає. Людина просто відкриває нову в іншому банку», – каже оперуповноважений.

Навіть коли слідчим вдається простежити, куди саме пішли гроші, розслідування таких справ рідко буває швидким. Один із головних бар’єрів – банківська таємниця. Щоб отримати інформацію про рух коштів або власника рахунку, правоохоронці мають пройти цілу процедуру: підготувати клопотання, отримати ухвалу суду і лише після цього звертатися до банку. У середньому це займає кілька тижнів – і за цей час гроші можуть пройти через десятки рахунків або взагалі опинитися за кордоном.

Якщо ж з’ясовується, що злочинець працював з території України, шанс встановити його значно вищий: інформацію передають колегам з інших областей, проводяться обшуки, перевіряються рахунки та телефони. Набагато складніше, коли схема веде до інших країн – тоді процедура міжнародної взаємодії може тривати місяцями або навіть роками.

«Найскладніше –  встановити особу злочинця. Надалі вже працюватиме процедура притягнення до покарання. Коли особа знаходиться не на території України та використовує фінансові можливості не української фінансової системи, то це досить важко», – пояснюють правоохоронці.

Попри це, іноді поліцейським усе ж вдається повернути людям втрачені гроші. Так сталося, наприклад, із пенсіонеркою, яка майже одразу після переказу звернулася до поліції. 

«Шанс на повернення коштів завжди є. В окремих випадках сам банк повертає кошти. Одній жінці повернули 294 тисячі гривень, – згадує Наталія Бібік. – Ми разом із нею поїхали до банку, пояснили ситуацію, заблокували транзакції і вже за два тижні кошти повернулися на її рахунок».

Бувають і випадки, коли слідчі встигають буквально перехопити гроші на етапі передачі. Так одного разу вдалося зупинити кур’єра, який забирав готівку у пенсіонерів під виглядом «волонтерської допомоги». Поліцейські приїхали раніше, ніж він встиг передати кошти далі по схемі, і вилучили всю суму.

Про довіру та перевірку інформації

Емоційно найскладніша частина роботи для поліцейських – спілкування з людьми, які вже стали жертвами обману. Часто вони перебувають у розгубленості, не до кінця розуміють, що сталося, або продовжують вірити тим, хто телефонував.

Іноді ситуація доходить до абсурду: людина може більше довіряти невідомим, які представилися співробітниками спецслужб, ніж реальним правоохоронцям. Поліцейські кажуть, що переконати потерпілого буває складніше, ніж розібратися в самій схемі.

Ще одна проблема – сором. Багато потерпілих намагаються приховати свою історію навіть від найближчих людей. Для когось це означає визнати власну помилку, для когось – втратити репутацію в очах родини.

«Люди кажуть: будь ласка, не говоріть моїм рідним. Деякі з них були докторами наук, викладачами, керівниками. І визнати, що їх обманули, дуже важко».

Окрім розслідувань, центр багато працює над профілактикою. Поліцейські проводять лекції у школах і лікарнях, зустрічаються з мешканцями громад, записують відео для соцмереж і намагаються пояснити, як працюють найпоширеніші схеми.

За словами правоохоронців, більшість випадків можна було б уникнути, якби люди вчасно зупинилися і перевірили інформацію. Найчастіше шахраї діють через поспіх, тиск і страх.

Тому головна порада, яку вони повторюють на кожній зустрічі, дуже проста: «Якщо дзвонять незнайомці і просять щось зробити з вашими грошима – просто виключайте телефон. Подумайте, детально перевірте інформацію та порадьтеся з близькими».

Якщо ж людина сумнівається, чи не стала жертвою шахрайства, поліцейські радять одразу телефонувати на лінію 102. Навіть якщо це лише підозра, правоохоронці можуть підказати алгоритм дій і допомогти зберегти гроші.