Російського коменданта з Михайлівки Германа Калоєва засуджено до 11 років ув’язнення за воєнний злочин

3 березня Хортицький районний суд Запоріжжя оголосив вирок у справі про воєнний злочин, вчинений під час окупації смт Михайлівка Василівського району. Заочним вироком громадянина РФ, командира військової частини 6918 Росгвардії Германа Калоєва визнано винним у жорстокому поводженні з цивільним населенням. Суд призначив йому 11 років позбавлення волі.

В чому обвинувачували командира Росгвардії

Обвинувальний акт у цій справі передали до суду 7 листопада 2024 року, і розгляд тривав майже рік і чотири місяці. На початку повномасштабного вторгнення Герман Калоєв виконував обов’язки так званого «військового коменданта» окупованого смт Михайлівка Василівського району Запорізької області.  

Як встановило слідство, 22 квітня 2022 року Калоєв разом із підлеглими озброєними військовослужбовцями РФ увірвався до квартири працівника селищної ради В.. Під погрозою зброї окупанти заволоділи грошима в сумі 2850 гривень та ноутбуком, після чого силоміць затримали чоловіка та доставили до захопленої будівлі колишнього відділку поліції, де розмістилася військова комендатура.

За версією обвинувачення, потерпілому пропонували співпрацю російські військовослужбовці, але він відмовився. Протягом трьох днів чоловіка незаконно утримували в камері ізолятора тимчасового тримання. Калоєв, каже слідство, особисто наносив множинні удари руками та ногами по тулубу і кінцівках, ударив коліном в обличчя, вибивши три зуби верхньої щелепи, а пізніше під час допиту ножем завдав глибокого порізу на середньому пальці правої руки. Потерпілого помістили майже на чотири години до «стакана» (вузького вертикального приміщення, де неможливо ні присісти, ні лягти).

25 квітня 2022 року Калоєв востаннє викликав потерпілого, знову запропонував співпрацю з окупантами, дав «дві доби на роздуми» і відпустив. Наступного дня чоловік виїхав на підконтрольну Україні територію, звернувся по медичну допомогу та до правоохоронців.

Як зазначають в прокуратурі, кваліфікація за ст. 438 КК України (воєнні злочини) ґрунтується на нормах міжнародного гуманітарного права – зокрема, Женевських конвенціях, які забороняють незаконне позбавлення волі, катування, жорстоке поводження з цивільними. Потерпілий не був військовим, не мав зброї і не становив загрози. За версією обвинувачення, насильство застосовували, щоб змусити його співпрацювати з окупаційною адміністрацією.

Позиції сторін під час судових дебатів

Як зазначив прокурор Сергій К. у судових дебатах 27 лютого, вину Калоєва повністю доведено показаннями потерпілого, його доньки (очевидця затримання), фельдшера «швидкої», який фіксував травми одразу після звільнення та голови Михайлівської селищної ради. Суд дослідив відеозаписи з Telegram-каналу «Михайловские новости», де потерпілий і свідки впізнали Калоєва як коменданта, публікації російських ЗМІ та офіційних сайтів РФ, які підтверджують його посаду та звання, а також висновки судово-медичних експертиз. Експертизи підтвердили: перелом 9-го ребра (середньої тяжкості), рани голови та пальця, часткову адентію верхньої щелепи. Усі тілесні ушкодження повністю відповідають механізму, описаному потерпілим під час слідчого експерименту.

Прокурор просив призначити максимальне покарання – 12 років позбавлення волі, наголосивши, що злочин вчинено щодо цивільної особи, яка не становила жодної загрози, і є грубим порушенням Женевських конвенцій.

“Вказаний злочин є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, порушенням норм міжнародного гуманітарного права є посяганням на базові права людини, а також серйозним порушенням законів війни, оскільки злочин вчинений відносно цивільного. Вчинення такого злочину не дає ніякої воєнної переваги тому, хто його вчиняє. Єдиним більш-менш адекватним покаранням за скоєне може бути лише найсуворіша міра покарання, передбачена санкцією статті у вигляді 12 років позбавлення волі”, - зазначив прокурор Сергій К. під час дебатів.

Потерпілий В. повідомив, що повністю підтримує сторону обвинувачення і не вважає за потрібне щось додавати.

Обвинувачений, який перебуває в розшуку, участі в процесі не брав, а його інтереси представляв державний захисник. Адвокат, призначений центром безоплатної вторинної правової допомоги Віталій Мельніков, просив виправдати обвинуваченого, стверджуючи, що обвинувачення ґрунтується переважно на показах потерпілого, а частина свідків оперувала інформацією «зі слів інших».

“Враховуючи те, що я був призначений відповідно до доручення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, я не мав можливості ні поспілкуватись з моїм підзахисним, ні встановити його позицію. Враховуючи і аналізуючи докази сторони обвинувачення, я хочу наголосити на тому, що обвинувачення ґрунтується виключно на показах потерпілого. Щодо свідків, то хочу наголосити, що всі свідки під час допиту оперували тим, що їм або хтось сказав, або десь вони почули. Тобто покази давали фактично з чужих слів. І враховуючи практику доказування злочинів, я вважаю, що спиратись на покази свідків, які дають покази з чужих слів і які фактично не перевірені, не є доказом у кримінальному провадженні. Тому вважаю, що вина мого підзахисного не доведена і прошу виправдати його в повному обсязі”, - зазначив захисник.

Прокурор заперечив щодо тверджень про свідчення “з чужих слів”. Він наголосив, що донька потерпілого особисто бачила, як у її батька заволоділи майном і як його забирали, а також бачила тілесні ушкодження після повернення з комендатури. Окрім цього, покази давав фельдшер, який особисто оглядав рани потерпілого, хоча обставини їх отримання дізнався вже з його слів.

Адвокат уточнив, що мав на увазі інше: “з чужих слів”, на його думку, є саме твердження про те, що тілесні ушкодження потерпілому завдав саме Герман Калоєв, а не сам факт затримання чи медичного огляду.

Вирок суду

Суд 3 березня під час оголошення вироку визнав вину доведеною в повному обсязі та призначив 11 років позбавлення волі. 

«Суд ухвалив Калоєва Германа Тамерлановича 4 жовтня 1983 року народження визнати винуватим у  вчиненні кримінального правопорушенні передбаченого ч. 1 статті 438 Кримінального кодексу України і призначити покаранням у вигляді 11 років позбавлення волі. Строк підбуття покарання Калоєва Германа Тамерлановича слід рахувати з момента його затримання на виконання цього вироку», - зазначив під час оголошення головуючий суддя Дмитро Бредун.

Вирок оголошено в порядку спеціального судового провадження (заочно) у відкритому судовому засіданні. Реальне відбування покарання можливе лише у разі затримання Калоєва. Наразі невідомо, де саме він: на тимчасово окупованій території чи вже повернувся до Росії. Водночас Калоєв досі у міжнародному розшуку.

«Кожне притягнення до відповідальності російських військових, особливо командного складу, є дуже важливим для формування практики. Це не поодинокий випадок порушень законів і звичаїв війни. Виконання вироку - це вже інша частина провадження, але сам факт засудження має принципове значення», - зазначив прокурор.

Вирок ще не вступив в силу і може бути оскаржений в апеляційному суді протягом 30 днів з моменту проголошення.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту IWPR «Правосуддя наживо».