У Запоріжжі завершується масштабна реконструкція однієї з підстанцій екстреної медичної допомоги. Будівля, яка була побудована ще в радянські часи, не бачила капітального ремонту з моменту свого відкриття та перебувала, мʼяко кажучи, у занедбаному стані.
Керівництво оперативно-диспетчерського управління КНП «Територіальне медичне об'єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» говорить, що питанням проведення ремонту займалися ще до повномасштабного вторгнення, а після 2022 року - це стало необхідністю. Адже колектив тут працює цілодобово і основна функція співробітників - надання екстреної медичної допомоги. Людям набагато комфортніше працювати, коли умови праці задовільні.
24/7 в очікуванні виклику
Начальником оперативно-диспетчерського управління є Владислав Долинний. Він відповідає не лише за роботу диспетчерської служби швидкої допомоги, а й координацію реагування на надзвичайні ситуації та впровадження нових систем і нормативів для підвищення ефективності служби.
«Підстанція екстреної медичної допомоги - це не лише будівля. Це хаб, в якому знаходяться чергові медичні бригади, які 24/7 в очікуванні виклику і виїзду для надання екстреної медичної допомоги. Тут є гараж, аптечний склад, найсучасніший в Україні навчально-тренувальний центр, який обладнаний манекенами та всім необхідним для того, щоб проводити навчання співробітників і не тільки. Наш центр відкритий також для громадян. В умовах, яких зараз живемо, кожен повинен вміти надати домедичну допомогу. Це реально рятує життя», - говорить Владислав.
Він додає, що в умовах реформи в складі екстреної допомоги більше немає фельдшерських бригад і просто водіїв.
«У нас бригади парамедиків і бригади екстрених медичних техніків. Водії пройшли перенавчання і залучені до надання екстреної допомоги в складі бригади», - пояснює.
Також є резервна оперативно-диспетчерська служба, вона з’явилась вже під час війни.
«Будівля оперативно-диспетчерського управління розташована у Запоріжжі. Досить близько до лінії фронту і вона вже декілька років фігурує в зведеннях по безпеці, як потенційна ціль ворожих обстрілів», - говорить Владислав.
Довгоочікуваний ремонт без сторонньої допомоги
Приміщення підстанції сподівались відремонтувати за грантові кошти. Ще у 2021 році керівництво подавало заявки на Всесвітній банк, що хоча б частково компенсувати витрати. Проте 2022 рік зруйнував всі плани.
У 2025-му до питання ремонту вдалось повернутись знову. Реконструкцію виконують за рахунок власних коштів підстанції екстреної медичної допомоги. Вартість капітального ремонту становить 50 мільйонів гривень. Проте, як раніше зазначав очільник ОВА Іван Федоров, сума може збільшитися до 60 мільйонів гривень, оскільки в проєкт внесено додаткове серверне обладнання та меблі.
Наразі виконано близько 90% робіт: завершено оздоблення трьох поверхів будівлі, повністю прокладено інженерні комунікації, виконано внутрішнє оздоблення та утеплення фасаду, облаштовано вхідну групу та облаштування сучасного укриття.
«Ремонт йде, а ми працюємо. Ми не можемо просто взяти і переїхати на час ремонту в іншу будівлю. Щодо резервної оперативно-диспетчерської служби, то поки вона працює в тестовому режимі. Обладнання потребує наладки. Адже щоб побудувати з нуля повноцінну диспетчерську, треба час, кошти, професійний підхід фахівців. Зараз ми тестуємо резервну диспетчерську», - пояснює Долинний.
«Серце» центру екстреної медичної допомоги
Диспетчерська знаходиться у великому приміщенні, яке розділено перегородками на три зони.
«Оперативно-диспетчерська служба не лише приймає звернення від громадян. Це серце центру екстреної медичної допомоги. Вона повністю керує усім процесом: починаючи від спілкування з людиною, яка звернулась на 103 і далі передає виклик бригаді, здійснює комунікацію з бригадою, вказує маршрут пацієнта. Тут важливий правильний менеджмент. Простою мовою скажу, коли є прильоти з великою кількістю постраждалих, то необхідно аби була чітка командна робота. Це не так, що одна бригада приїхала на місце події, схопила одного пацієнта. Ні. Це врегульований відпрацьований процес, в якому залучені не тільки вихідні бригаді, а й диспетчери, апарат управління. Потрібно приймати управлінські критичні рішення, які в подальшому вплинуть на процес надання екстреної медичної допомоги. Коли йде обстріл міста тут робота не зупиняється, її неможливо поставити на паузу. Для того, щоб люди працювати ефективною, треба щоб були нормальні умови. Для цього тут і робиться ремонт», - пояснює керівник.
Він запрошує зайти до диспетчерської. Знайомимось з тим, хто власне і приймає дзвінки на «103».
«Мене звати Ганна Філенко, мій номер як диспетчера - 11. Коли приймаємо дзвінок, то називаємо не прізвище, а свій номер. Працюю тут шостий рік, перед цим працювала на станції швидкої медичної допомоги Шевченківського району. Тож, маю великий досвід», - говорить Ганна.
Вона розповідає про те, що під час війни робота диспетчерів змінилась. Адже окрім викликів екстрених, додалися ще й критичні.
«Якщо в місті є вибухи, то люди телефонують. Буває нерідко, що викликають не для одного пацієнта, а кількох. Треба точну адресу дізнатись, деталі певні зʼясувати, а люди в стресі перебувають і їх треба скоординувати. Важко працювати, але ми тримаємось. Ми намагаємось бути емоційно стабільними, хоча буває випадки, що прильоти стаються і на вулицях, де ми живемо, або поруч з нашими оселями. Проте, спочатку маємо вирішити робочі питання, а вже потім особисті», - додає.
Ворожі дрони полюють на “швидкі”
Підстанція обслуговує не лише Хортицький район міста, а й населені пункти в радіусі 30 км.
Станом на 23 грудня центром було здійснено 224 виїзди на надзвичайні ситуації військового характеру, а це на 60% більше, ніж в 2024 році.
Постраждали 1179 пацієнтів, з яких 537 - доставлені до лікарень. Іншим надавали допомогу на місці.
«На сьогодні наші співробітники працюють з колосальним навантаженням, як фізичним, так і емоційним, бо критерії викликів змінилися. Бригади виїжджають на надзвичайні ситуації військового характеру, аби рятувати життя, але при цьому вони ризикують своїм життям і здоров'ям. Наші бригади виїжджають, зокрема у Біленьківську громаду, а там ризики дуже високі. Маємо лише за грудень мінус два автомобіля «швидкої». Люди, на щастя, не постраждали, лише техніка», - говорить Владислав Долинний.
Він називає співробітників підстанції героїчними людьми та каже, що людського ресурсу їм завжди бракує.
Говорить, що найскладнішим періодом був 2022 рік - початок повномасштабної війни.
“Область наша швидко захоплювалася, а у нас бригади працювали по всьому регіону. Ворог заходив в населені пункти, перехоплював управління нашими бригадами, були проблеми із звʼязком і ми приймали виклики з усієї області. Люди дзвонили нам у Запоріжжя і ми керували бригадами звідси. Це був важкий період. Друга половина 2022 року стала ще одним викликом. Пам’ятаєте, як ледь не щодня ворог обстрілював місто ракетами С-300. Багато руйнувань, багато постраждалих, але ми адаптувались. Кожного року є свої етапи війни: види зброї змінюються, кількість постраждалих, характер поранень. Ми пройшли декілька етапів, які змінювали нашу логістику і підходи”, - говорить.
Зараз бригади зіткнулися з новою проблемою, яка має назву FPV-дрони. Вони зʼявляються за лічені хвилини і ніби нізвідки, захиститися від них майже неможливо. Вони бʼють по всьому, що пересувається. Власне через них підстанція і втратила у грудні дві машини “швидкої”.
“В цьому році зросла кількість повітряних тривог, стало більше вибухів, постраждалих безпосередньо в Запорізькому районі. Ми розуміємо, що кожна надзвичайна ситуація саме військового характеру - індивідуальна і кожна ситуація потребує свого підходу. Немає єдиного алгоритму. Але ж й життя ніхто не відміняв, в я кому є і побутові пожежі, і ДТП. Тож, не маємо права не виходити на роботу, адже ми так само, як ДСНС, поліція, рятуємо людей і робимо це 24 на 7”, - завершує розмову співрозмовник.
