Запоріжанки творять зміни: як дівчата та жінки перетворюють громаду в умовах війни

У Запоріжжі, яке залишається прифронтовим уже третій рік поспіль, жінки не просто тримаються, а змінюють свою громаду. Через проєктну школу, стажування в громадських організаціях та реалізацію власних ініціатив вони будують мости підтримки, гумору, творчості й турботи – від психологічної допомоги до урбаністичних досліджень та допомоги тваринам.

Проєкт «Бути змін(н)ою», започаткований громадською організацією «Молодь Онлайн», покликаний допомогти жінкам стати лідерками змін у Запоріжжі. Він об’єднав дівчат від 16 до 30 років, які пройшли інтенсивну школу проєктного менеджменту, стажувалися в місцевих громадських організаціях і реалізували власні ініціативи.

Малі проєкти – великі зміни

У межах проєкту учасниці реалізували шість ініціатив. «ХАХАТОН» Марини Муризіної став майстернею з написання жартів, де гумор допомагає зменшити стрес і водночас розвиває місцеву креативну індустрію. У проєкті «Рідні степи» Тетяна Чередніченко зосередила увагу на урбаністиці та дослідженні стану водних ресурсів. А Вероніка Бацина, через ініціативу «Ми поруч», організувала групові психологічні зустрічі для мешканців Дніпровського району.

Як зазначає учасниця проєкту Тетяна Чередніченко, нині Запоріжжя перебуває у складному становищі, зумовленому як воєнним контекстом, так і довготривалими екологічними, урбаністичними та соціальними проблемами. Багаторічна індустріалізація, недостатній рівень екологічного контролю, руйнування інфраструктури та низький рівень залучення мешканців до управління простором міста призвели до накопичення численних локальних і системних викликів.

«Метою проєкту є зрозуміти, як функціонує наше місто, та з якими проблемами воно стикається. Ми провели серію зустрічей з експертками на тему водних ресурсів та важливості малих річок для міста. Проєкт популяризує науку через локальні кейси, підвищує обізнаність мешканців щодо екологічного стану міста, формує уявлення про сучасні підходи в міському розвитку», – розповідає Тетяна.

Ще три проєкти сфокусувалися на соціальній відповідальності та особистісному розвитку. «Gav Comfort» Вероніки Нефьодової допомагає безпритульним тваринам і водночас навчає молодь співчуттю та волонтерству. Ксенія Гунько у ініціативі «Крізь глину до себе» застосувала арттерапію з глиною, щоб дівчата й молоді жінки могли знизити емоційне напруження та відновитися. «Переконай» Анастасії Сацюк через дебати розвиває у молоді комунікаційні навички, навчає аргументовано відстоювати свою позицію та вирішувати конфлікти.

«Про проєкт стажування у громадській організації я дізналася, можна сказати, випадково, але я дуже рада, що так сталося. Мене зацікавили можливості, які він дає, – розповідає Ксенія Гунько. – Ідея створити щось саме з глиною прийшла не одразу. Я довго думала, що хочу зробити, і зрозуміла, що мені дуже бракувало простору, де можна побути з собою, вивільнити емоції, нічого не приховувати, трохи «очистити голову».

Лідерство жінок – це не примха

Чому саме зараз важливо говорити про лідерство жінок і як його розвивають у межах проєкту – пояснює координаторка Анастасія Торянік.

У чому цінність лідерства жінок саме в умовах прифронтового міста?

Насправді термін «жіноче лідерство» вводить в оману, нібито є й «чоловіче», яке уособлює в собі інші якості та чесноти. Мені ближче визначення «лідерство жінок», адже тоді питання «чому тільки половина населення може очолювати команди і проєкти, а інша не може» звучить кумедно.

Лідерство жінок є важливим не тільки в умовах прифронтового міста, але й загалом у країні, що, обороняючись у війні, вимушено перерозподіляє професійні та гендерні ролі. До того ж забезпечення ґендерної рівності та інклюзії є важливим пріоритетом у контексті євроінтеграційних реформ. Лідерство жінок – це не примха, а необхідність, щоб економічне, політичне, освітнє, наукове, соціальне й культурне життя міста і країни не занепало.

Чому ви обрали такий формат роботи з учасницями – школа, стажування, ініціативи?

Це доволі універсальна формула проєкту, яку можуть взяти на озброєння й інші організації. Учасниці отримали зовнішніх незалежних менторок, з якими працювали над особистісним розвитком упродовж усього проєкту, і, звісно, психологічну підтримку – без неї, на мій погляд, нині жоден проєкт не може бути успішним.

Стажування впродовж двох місяців в одній із трьох громадських організацій логічно завершувалося реалізацією мініпроекту в межах пріоритетів обраної організації. Не всі дівчата мали досвід втілення своїх ідей до того. Звісно, це не багатомільйонні бюджети й не масштабні проєкти, але компетенції нарощуються поступово.

Що стало для вас особисто найціннішим у цьому проєкті?

Будь-який новий проєкт – це тестування гіпотези. Була гіпотеза, що дівчата, які пройдуть стажування в громадських організаціях і реалізують свої ідеї, заручившись менторською та психологічною підтримкою, зможуть у майбутньому залишитися в громадському секторі. А водночас організації стануть більш привабливими та впізнаваними для молоді як карʼєрний напрям.

Для мене особисто цінним є те, що цим проєктом ми маємо можливість долучитися до становлення цих дівчат лідерками – у своїй спільноті, громаді, країні, а, можливо, й на міжнародній арені. Лідерками не народжуються – ними стають шляхом наполегливого подолання скляних стель і кам’яних стін та вирощування в собі хоробрості.

Сміливість діяти

Лідерство жінок в умовах війни доводить свою ефективність. Ініціативи учасниць доводять, що лідерство – це не посади чи великі бюджети, а про готовність діяти, брати відповідальність і змінювати життя навколо себе. Запоріжжя сьогодні потребує таких прикладів, адже саме вони стають основою відновлення і стійкості громади.

Матеріал підготовано в межах проєкту «Бути змін(н)ою», що реалізується за підтримки Українського жіночого фонду громадською організацією «Молодь Онлайн» у Запоріжжі. 

Слідкуйте за проєктами ГО «Молодь Онлайн» у Facebook та instagram.