У Запоріжжі планують впорядкувати процедуру перейменування вулиць, мостів та парків

У Запоріжжі вирішили доопрацювати правила найменування та перейменування вулиць, парків, мостів, скверів та інших об’єктів топоніміки. Відповідний проєкт рішення з новим положенням підготував департамент архітектури та містобудування міської ради.

Що передбачає Положення про порядок найменування та перейменування топонімів

Міська рада й надалі ухвалюватиме рішення щодо назв об’єктів топоніміки виключно після проходження кількох етапів: від письмового звернення ініціатора до громадського обговорення й погодження ообочою групою. Пропозиції можуть надходити від установ, підприємств, організацій, трудових колективів чи окремих громадян. Разом із заявою потрібно подати низку документів: обґрунтування, біографічну довідку особи (якщо йдеться про ім’я), згоду родичів, підтвердження з офіційних джерел або наукових публікацій, схему розташування об’єкта тощо. Якщо мова йде про перейменування, додається також звернення мешканців відповідної вулиці чи території з підтримкою ініціативи.

Присвоювати назви можна на честь людей, які зробили вагомий внесок у незалежність і розвиток України, науки, культури чи громади. Також об’єкти можуть отримати імена, пов’язані з важливими історичними подіями або локальними особливостями. Ім’я особи може бути присвоєно не раніше ніж через два роки після її смерті. Пріоритет надається діячам, які були народжені, проживали або працювали в межах Запорізької громади.

Процес громадського обговорення організовують районні адміністрації. Воно триває щонайменше два місяці, а участь у ньому можуть брати мешканці громади, юридичні особи, а також громадські об’єднання. Форми проведення можуть бути різними – від зборів і слухань до онлайн-консультацій. Усі отримані зауваження аналізуються, узагальнюються в протокол, а потім розглядаються робочою групою. Тільки після цього міський голова готує подання, а міська рада проєкт рішення.

Що відомо про обмеження

У документі також прописані обмеження. Наприклад, не можна повторювати вже існуючі назви, а нові найменування мають бути короткими, зручними для вимови, відповідати нормам української мови й логіці місцевої топоніміки. Одну й ту саму вулицю не можна перейменовувати частіше, ніж раз на 15 років, якщо інше не вимагає закон. У мирний час ініціювати перейменування, за загальним правилом, дозволяється лише через рік після завершення воєнного стану.

Положення також визначає, що дійсною вважається лише та назва, яка внесена до офіційних реєстрів і затверджена рішенням міської ради.

Прийняття положення, на думку авторів проєкту, сприятиме збереженню історичної пам’яті, формуванню ідентичності громади й виконанню законів про декомунізацію та деколонізацію.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Запоріжжі завершилося опитування щодо перейменування Комунарського району: який варіант переміг