Чому вартість виробів з нержавійки вища, ніж виробів зі звичайної сталі?

Взагалі вартість будь-якого виробу, конструкції, обладнання визначається його споживчими характеристиками. Якщо, умовно кажучи, у об'єкта А вони кращі, ніж у Б, то і ціна на нього вища. Звісно, часом підсумкова вартість залежить від конкретної ситуації на ринку, тому іноді трапляються і винятки, пов'язані з дефіцитом або надлишком конкретного товару, невдалою (вдалою) кон'юнктурою тощо. Але загалом, наприклад, труба нержавіюча, лист або круг коштують дорожче, ніж аналоги з чорного металу. Давайте розкладемо по поличках, чому так відбувається, заодно розберемося, чому, незважаючи на досить високу ціну, нержавіюча сталь затребувана практично у всіх галузях промисловості, архітектурі та будівництві.

Нержавійка - у вогні не горить, у воді не тоне, ще й не іржавіє

Усі знають, що головна перевага такого виду сталі - його відмінні антикорозійні властивості. По суті, чорний метал не можна використовувати на відкритому повітрі без нанесення на поверхню захисного покриття. Недарма вироби і конструкції зі звичайної сталі покривають шаром цинку або полімерного матеріалу (поліестеру, мат поліестеру, пуралу), нарешті, просто фарбують.

Іржа - це оксид заліза характерного рудо-коричневого кольору. Він утворюється внаслідок взаємодії кисню, що міститься в атмосфері, із залізом, яке обов'язково присутнє в чорному металі. Оскільки щільність оксиду менша за аналогічний параметр сталі, відбувається поступове руйнування структури матеріалу від поверхні вглиб виробу або конструкції. У результаті, якщо не вживати жодних заходів, з часом звичайна сталь просто розсипається, в повному сенсі слова перетворюючись на порох.

З нержавійкою все інакше. В її складі міститься хром, який і формує антикорозійні властивості металу. При взаємодії з киснем такий хімічний елемент утворює на поверхні тонкий шар оксиду. Саме така плівка оберігає сталь і не дає залізу окислюватися під дією атмосферних явищ. Ось так один оксид фактично закрив шлагбаум перед іншим, перешкоджаючи його утворенню.

Уже ця одна обставина є серйозним аргументом на користь більш високої ціни нержавійки. Однак насправді така сталь є сильнолегованою, тобто в її складі крім хрому знаходяться й інші хімічні елементи, наприклад, нікель, титан, вольфрам, молібден тощо. Додавання кожного з них у певній пропорції дає змогу вирішувати два важливі завдання:

• надати сталі нових корисних властивостей;
• посилити наявні здібності.

Сила нержавійки в тому, що такі сплави складаються подібно до конструктора: додав легуючий елемент у потрібній кількості - отримав необхідну характеристику або навіть кілька. У результаті можна "сконструювати" різні марки нержавійки: кислотостійкі, технічні, жароміцні, жаростійкі, хімічно інертні, тобто не здатні вступати в реакцію з іншими речовинами або сполуками в процесі експлуатації. Останні застосовуються в харчовій промисловості.

До того ж поверхня нержавіючої сталі після відповідної обробки (полірування, шліфування) здатна перетворитися на практично ідеальне дзеркало. Це знайшло застосування в архітектурі та дизайні. По суті, нержавіюча сталь - це такий собі аналог пластиліну, з якого можна зліпити все що завгодно і застосувати у відповідній сфері діяльності.

Нарешті, на підсумкову вартість впливають і легувальні добавки, оскільки, наприклад, той самий титан вельми недешевий. Звичайно, в умовах ринку, собівартість товару не завжди формує його ціну. Але в сукупності з приголомшливими експлуатаційними характеристиками таких сплавів ці фактори створюють ситуацію, за якої вартість нержавійки апріорі вища, ніж звичайної сталі.