"Будинка, як і не було": росіяни скидають авіабомби по Гуляйполю, але в місті залишаються люди, - ФОТОРЕПОРТАЖ
"Ось це наслідки авіаційного удару. Керована авіаційна бомба (КАБ). Будинка як і не було". І таких "стертих" з лиця землі будинків в Гуляйполі тисячі. Вже понад рік як російські військові знущаються над містом та мешканцями, які попри складну ситуацію залишаються там.
Журналісти 061 побували в незламному Гуляйполі (батьківщині Махна) у супроводі бійців ДСНС. Рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки ворожих атак, доставляють гуманітарний хліб, воду та надають всебічну допомогу людям.
Далі в нашому репортажі.
"Ситуація в місті залишається складною. Обстріли постійно з різних видів озброєння: міномети, РСЗВ, останнім часом почалися обстріли КАБами. Від останніх дуже великі руйнування, на жаль", - розповідає заступник начальника Пологівського районного управління ДСНС України у Запорізькій області Віталій Хоменко.
Під час дуже швидкої "екскурсії" містом, зупиняємось біля величезної вирви, навколо якої розкидана цегла. Виявляється, що зовсім нещодавно тут був будинок. А сьогодні… ні стін, ні даху, ні, навіть, фундаменту.
"Після керованої авіаційної бомби залишається вирва приблизно в 12-15 метрів в діаметрі і до 8 метрів глибиною. Будинок взяв на себе всю силу удару. Будинку не залишилось, лише цегла, а був одноповерховий житловий будинок. Капітальна забудова", - коментує він.
Розгулювати вулицями міста нині не можна. В небі постійно працює розвідка противника. За допомогою безпілотників росіяни визначають місцеположення і починають обстрілювати людні місця.
Місцеві мешканці розповідають, як під час одного з обстрілів загинула жінка - вона поверталась додому після отримання гуманітарного хліба.
"Немає такого дня, щоб не гриміло. Ну нічого, ми вже звикли. Раніше, ще на початку, годин до 8-ми не стріляли і ми могли в магазині бодай скупитися. А тепер, починають з 5-ої ранку, а іноді і з 4-ої", - каже пенсіонерка пані Ніна.
Їй 74 роки, вона ні на день не виїжджала з міста. Доглядає за котами і собаками, яких покинули в місті. Жінка не може ховатись від ворожих атак в підвал, бо страждає на алергію. Тож, якщо встигає добігти до квартири, перечікує обстріли там.
Ніна знає точну кількість людей, які залишаються в її кварталі. Може назвати, хто, в якому будинку живе. Проте, запам'ятати то не так важко, бо людей лишились стільки (в тому районі, де живе Ніна, - авт.), що вистачить пальців рук аби перерахувати.
Загалом, за словами міського голови Гуляйполя Сергія Ярмака, в місті залишається близько 3000 населення, а до повномасштабного вторгнення було у 7 разів більше. Він каже, що ворожа артилерія та авіація гатять по приватних будинках та просто руйнують місто, яке не змогли захопити.
Більше року тут немає води, світла, газу. Комунікації всі перебиті, пошкоджені школи та садочки, зруйновані об'єкти критичної інфраструктури, лікарні.
Але при цьому, ті хто залишаються, наводять порядки біля будинків та навіть посадили городи. Люди зізнаються, садили городину під обстрілами, садили таке, що сильного поливу не потребувало, садили для того, щоб хоч якось відволіктися від війни.
В травні в Гуляйполі запрацював Пункт Незламності. Там є пральні машинки, сушарки, душові кабіни, можна зарядити телефон, випити чаю та просто поспілкуватись з іншими людьми, поділитись новинами, які дізнаються по радіо чи від родичів по телефону.
Місцеві втомлені, але вірять в перемогу.
“Матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.”