Європейські можливості для малого та середнього бізнесу: Україна на шляху до «промислового безвізу»

Сприяння в протидії російській агресії, Угода про відкритий авіаційний простір і прагнення Євросоюзу підтримувати реформи в Україні, зокрема й фінансово. Усе це — результати 22-го Саміту ЄС - Україна. Крім того, Брюссель пішов назустріч Україні, заявивши про наміри рухатися в напрямку «промислового безвізу» для українського бізнесу.

 Під час Саміту Президент України Володимир Зеленський і Президент Європейської ради Шарль Мішель домовилися разом оцінити досягнення цілей Угоди про асоціацію, щоб у подальшому оновити її. У Києві переконані – масштаби співробітництва вже більші, ніж були передбачені угодою станом на 2014 рік.

 Процес відкриття доступу промислової продукції з ЄС на ринки України і навпаки триває вже понад 10 років. Запуск «промислового безвізу» дозволить українським виробникам не проходити сертифікацію в Євросоюзі для продажів на його території – достатньо буде висновків українських органів контролю. На сьогодні українська сторона поінформувала Європейську щодо готовності Києва до попередньої оціночної місії інституцій інфраструктури якості.

 «Це дасть іще більше можливостей для нашого експорту. Вже почала роботу відповідна експертна місія. Тобто більше ринків збуту, більше конкурентних можливостей, більше робочих місць, більше технологій», — сказав під час саміту Президент Володимир Зеленський.

 Варто відзначити, що перспективою «промислового безвізу» Україна завдячує «турборежиму» партії «Слуга Народу», яка ухвалила важливі законопроєкти — про остаточну необов'язковість стандартів і про ринковий нагляд.

 За словами заступниці голови фракції «Слуга Народу» Євгенії Кравчук, Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції суттєво зекономить гроші українських виробників. Адже часто сертифікація продукції коштує в рази більше самого товару. Крім того, зменшення бюрократичних процедур зробить вихід на ринки ЄС простішим та швидшим.

 За оцінками експертів, потенційно угода може охопити 15-20% українських промислових товарів, що принесе вітчизняному малому й середньому бізнесу до пів мільярда євро на рік.

 Інтеграція України до ринку промислових товарів ЄС вигідна місцевим громадам, де розміщені експортоорієнтовані середні та малі підприємства. Вони не лише отримають можливість виходу на європейський ринок, а й на інші глобальні ринки світу, оскільки визнання якості українських товарів в Євросоюзі підвищить імідж вітчизняних виробників і сприятиме попиту на їх товари.

 «Промисловий безвіз» виграшний для всіх, адже створить можливості для експорту продукції з високою доданою вартістю. 

 Наприклад, у західному регіоні на підприємствах з німецьким капіталом, де працюють понад 25 тисяч українців, уже виготовляють електричну проводку для автомобілів BMW, VW і Mercedes. А це саме той тип продукції, який підпадає під першу хвилю Угоди АСАА.

 Загалом АСАА включає 27 секторів. В Мінекономіки зазначають, що одразу після підписання Угода пошириться на 3 пріоритетні галузі. А згодом буде розширена на всі напрямки.

Олена Жук, кандидат у депутати Запорізької обласної ради від партії «Слуга Народу»

 «Приємно бачити, що нарешті справді відбуваються процеси інтеграції промислової продукції на ринки ЄС. Запорізька область — без перебільшення «Україна в мініатюрі». Загальновідомо, що основою товарної структури нашого експорту є продукція металургії. Проте, ми відомі не лише сталлю та чавуном. За підсумками 2019 року область посіла 1-е місце за збором пшениці, 4-е місце — за збором зернових і зернобобових. Близько 20 відсотків зібраних торік врожаїв експортовано до країн ЄС. Впевнена, підписання Угоди ACAA дозволить розкрити величезні можливості виробництва сільгосппродукції та вийти на нові ринки саме невеликим фермерам», — впевнена Олена Жук, кандидатка в депутати Запорізької обласної ради.

Збір врожаю, Запорізька область