Власник металообробного чи машинобудівного підприємства часто знає, скільки коштує деталь, краще за облікову програму. Він пам’ятає ціну металу, години на верстаті й брак минулого місяця. А у звіті бачить іншу цифру, і пояснити різницю ніхто не може.
Для промислового Запоріжжя це знайома історія. Гроші між цехом і бухгалтерією губляться найчастіше не через крадіжки, а через неузгоджені правила: як списують матеріали, що вважають незавершеним виробництвом, як розподіляють загальні витрати.
Норми витрат і списання матеріалів
Норми витрат металу, фарби чи електродів на одиницю продукції складають технологи, а користується ними бухгалтерія. Проблема починається, коли норми роками не переглядають, хоча змінилися обладнання, постачальник чи креслення. Якщо матеріали списують за нормою, а фактична витрата інша, різниця осідає на складі цеху й випливає лише на інвентаризації.
Корисна звичка — щомісяця порівнювати нормативне й фактичне списання основних матеріалів і записувати причини відхилень. Окремо обліковують відходи, які можна продати чи використати знову, бо саме вони найлегше зникають без сліду. Коли бухгалтерський облік на виробництві налаштований під реальну технологію, а не за загальним шаблоном, собівартість виробу можна пояснити рядок за рядком.
Незавершене виробництво й загальновиробничі витрати
На кінець місяця в цеху завжди є напівготові деталі. Якщо їх не рахують і не оцінюють, уся вартість матеріалів і праці лягає на готову продукцію, і собівартість стрибає від місяця до місяця без технологічних причин. Перед річною звітністю незавершене виробництво перераховують під час інвентаризації разом з іншими активами.
До загальновиробничих витрат належать енергія, ремонт обладнання, зарплата майстрів та інші витрати цеху, не прив’язані до конкретного виробу. Їх розподіляють між виробами за обраною базою, наприклад за машино-годинами, зарплатою робітників чи обсягом випуску. Цю базу, метод оцінки вибуття запасів і порядок оцінки незавершеного виробництва фіксує облікова політика підприємства. Без неї кожен новий бухгалтер рахує по-своєму, і порівнювати періоди стає неможливо.
Звірка з цехом і звіт для власника
Раз на місяць цехові звіти про випуск, залишки матеріалів на дільницях і брак варто звіряти з даними обліку. Розбіжність краще знайти тоді, коли ще можна згадати, що сталося, ніж під час річного підрахунку.
Власникові потрібен короткий управлінський звіт: собівартість основних виробів, відхилення від норм, маржа за групами продукції. Свіжий погляд на ці цифри можуть дати зовнішні фахівці; скажімо, аудиторська фірма UHY Prostir надає виробничим компаніям і аудиторські, і бухгалтерські послуги.
Почніть з одного виробу, який дає найбільший виторг. Розкладіть його собівартість на матеріали, працю й загальні витрати та звірте кожну частину з цехом. Те, що з’ясується на ньому, зазвичай пояснює більшість розбіжностей і в інших виробах.
