Для виробників зі сходу та півдня України питання релокації залишається актуальним. Підприємства, які десятиліттями працювали в промислових регіонах, змушені враховувати загрозу обстрілів, перебої в електропостачанні та складнощі з доставкою сировини й готової продукції. Деякі вже перенесли цехи в інші області. Інші розглядають сусідні країни, де можна зберегти обладнання, працівників і замовлення.

Один із таких напрямків — Румунія. Вона межує з Україною, має промислові майданчики та транспортне сполучення з країнами ЄС. Проте умови для меблевої фабрики, металообробного цеху й виробника будматеріалів відрізнятимуться, тому рішення про переїзд потребує окремих розрахунків.

Виробництво можна переносити поступово

Не всі компанії готові одразу зупинити роботу в Україні й перевезти обладнання за кордон. Частина підприємств розглядає запуск другої лінії або дільниці в Румунії. 

Наприклад, основні деталі виготовляють в Україні, а складання чи пакування організовують ближче до європейських замовників. Інші перевозять обладнання поетапно, щоб не втрачати можливості виконувати чинні контракти.

Таку модель потрібно перевіряти на цифрах. Часті перевезення комплектуючих через кордон, витрати на склад і митне оформлення можуть звести нанівець вигоду від нового розташування. Натомість для виробника, який переважно продає продукцію в ЄС, румунський майданчик може скоротити логістичний ланцюг.

Румунія має автомобільні та залізничні маршрути до європейських ринків, а порт Констанца забезпечує доступ до морських перевезень. Який із маршрутів буде економічно доцільним, залежить від продукції та місця розташування підприємства.

Приміщення й обладнання: що перевірити до переїзду

Промисловий об’єкт варто оглядати разом із технічними фахівцями. Для металообробки важливі електрична потужність, стан підлоги та можливість встановлення важких верстатів. Для деревообробки — вентиляція, протипожежні системи та умови зберігання матеріалів. Не кожне приміщення, яке здають як виробниче, підходить для конкретного технологічного процесу.

До підписання договору оренди слід з'ясувати, чи можна вести на об'єкті заплановану діяльність і які погодження для цього потрібні. Окремі виробництва потребують екологічних дозволів.

Перевезення обладнання з України також потребує підготовки документів. Митне оформлення залежить від власника верстатів, способу їх передачі румунській компанії та обраної процедури. До бюджету додаються демонтаж, транспортування, монтаж і налагодження ліній після їхнього прибуття.

Як відкрити компанію та організувати розрахунки

Для роботи в Румунії українські підприємці можуть зареєструвати SRL — місцевий аналог товариства з обмеженою відповідальністю. Засновником може бути громадянин України. Компанія укладає договори з клієнтами й постачальниками, орендує приміщення, купує обладнання та наймає персонал.

За даними консалтингової агенції WoBorders, реєстрація компанії в Румунії зазвичай займає близько 7–10 робочих днів. Підготовка виробництва може тривати довше — залежно від стану приміщення та вимог до діяльності.

Після реєстрації компанія може подати заявку на корпоративний рахунок у румунському банку. Банки пропонують рахунки в леях (RON), євро, доларах та інших валютах, а для переказів надають банківські реквізити, зокрема IBAN і SWIFT/BIC. Це потрібно для оплат постачальникам, надходжень від іноземних замовників та виплати зарплат.

Для міжнародних розрахунків бізнес також може розглядати Payoneer, Wise або Revolut Business. Доступність конкретного сервісу та валютних реквізитів перевіряється окремо: фінансові установи оцінюють діяльність компанії, структуру власності та документи її керівників. Відкриття рахунку не є автоматичним наслідком реєстрації SRL.

Чи можна наймати українських працівників

Румунська компанія може офіційно наймати місцевих співробітників і залучати українських фахівців. Для іноземців важливо перевірити право на перебування й роботу в країні: необхідні документи залежать від статусу конкретної людини.

Виробничому підприємству знадобиться оформлення трудових договорів, ведення кадрового обліку та нарахування зарплати відповідно до румунських правил. Якщо ключові спеціалісти залишаються в Україні, варто заздалегідь визначити, хто відповідатиме за запуск лінії та навчання нової команди на місці.

Скільки закладати на запуск

Бюджет залежить від розміру виробництва. Окрім оренди й перевезення верстатів, до нього входять підключення обладнання, комунальні витрати, зарплати, логістика, румунська бухгалтерія та кошти на перші місяці роботи, коли виробництво ще не вийшло на планові обсяги.

WoBorders допомагає українським підприємцям з реєстрацією компанії в Румунії, вибором корпоративної структури, а також бухгалтерським і податковим супроводом. Питання приміщення, технічного запуску й перевезення обладнання потребують залучення профільних підрядників.

Для підприємств, які працюють поруч із зоною бойових дій, румунський майданчик може стати резервною виробничою базою та точкою виходу на європейський ринок. Перед переїздом варто порахувати, скільки коштуватиме одна одиниця продукції вже на новому місці і порівняти цю цифру з нинішніми витратами.