Друга тривога за ніч, о пів на сьому будильник, увечері новини й рахунки. Коли пара нарешті опиняється в ліжку разом, обоє здебільшого хочуть одного: заснути. Якщо так триває тижнями, з'являється неприємне питання, яке рідко ставлять уголос. З нами щось не так?
Найчастіше ні. Зниження бажання на тлі тривалого стресу є передбачуваною реакцією організму, а не ознакою того, що почуття минули. Тіло, яке місяцями живе в режимі готовності до небезпеки, відкладає все необов'язкове на потім, і сексуальність опиняється в цьому списку серед перших.
Повертати близькість зазвичай допомагає не різкий поворот, а повільний рух назад до дотиків без тиску. Хтось починає з масажу перед сном, хтось із ванни вдвох або гри, яку не соромно запропонувати партнерові. Олії для масажу, свічки й інші дрібниці для таких вечорів сьогодні спокійно замовляють онлайн, наприклад в інтим-магазині У ЛІЖКУ. Але речі лише створюють настрій. Головне відбувається між людьми.
Чому тіло каже «не зараз»
Під час стресу організм живе на адреналіні й кортизолі. Ця система добре вміє тікати й рятуватися, проте погано вміє розслаблятися, а без розслаблення збудження не приходить. Додайте сюди хронічний недосип. У відомому дослідженні Чиказького університету, опублікованому в журналі JAMA, тиждень сну по п'ять годин знизив рівень тестостерону в молодих здорових чоловіків на 10–15 %. Для жінок втома працює так само безжально, лише механізм інший.
Ще одна річ, про яку мало хто знає. Канадська сексологиня Розмарі Бассон описала так зване реактивне бажання: у багатьох людей, особливо в жінок у тривалих стосунках, бажання не виникає заздалегідь, а з'являється вже під час близькості. Тобто чекати, поки «захочеться саме», можна дуже довго. Іноді воно приходить лише тоді, коли пара дозволила собі почати без жодних зобов'язань.
Розмова, з якої все починається
Найгірший момент для розмови про секс настає одразу після відмови, у ліжку, коли обоє вже ображені. Краще вибрати нейтральний час: прогулянку, дорогу в машині, недільний сніданок. Говорити про себе, а не про партнера. «Мені бракує твоїх обіймів» звучить зовсім інакше, ніж «ти мене більше не хочеш».
Сексологи часто радять парам вправу, яку ще в 1970-х запропонували Мастерс і Джонсон. Кілька тижнів партнери домовляються торкатися одне одного без мети: масаж, обійми, дотики, після яких нічого не має статися. Коли зникає очікування результату, зникає й тривога «а раптом не вийде». Саме тому вправа працює навіть там, де розмови вже не допомагають.
Коли без фахівця не обійтися
Якщо бажання немає кілька місяців поспіль, до цього додаються безсоння, апатія чи напади тривоги, йдеться вже не лише про втому. Знижене лібідо буває побічною дією деяких ліків, зокрема поширених антидепресантів. Тому обговорювати це з лікарем потрібно відверто, без сорому. З емоційним станом допоможе психолог або сексолог, а якщо близькість супроводжує біль, почати слід з гінеколога чи уролога.
Почати можна вже цього тижня. Домовтеся про один вечір без телефонів, у який дотик ні до чого не зобов'язує, і подивіться, що зміниться.
