Пошук роботи – справа дуже відповідальна. Тому дуже важливо проаналізувати свої бажання і вміння ще до того, як ви опинитеся на робочому місці, щоб ваше життя не перетворилося на низку нудних і сірих буднів. Задайте собі ці запитання, щоб зрозуміти, чого саме ви хочете.
- Скільки часу я готовий присвячувати роботі?
8-годинний робочий день – далеко не єдиний варіант вашого розкладу. Якщо ви не готові третину життя провести в офісі або біля верстата, розгляньте пропозиції з можливістю віддаленої роботи. Також на ринку праці зустрічаються варіанти з «плаваючим графіком», неповним робочим днем тощо.
- Ким я бачу себе через 5 років?
Банальне запитання, на яке, до речі, далеко не всі можуть відповісти. Жити сьогоднішнім днем – це добре, але варто все ж враховувати, що покладатися на удачу не дуже розумно. У вас завжди повинен бути певний план. Якщо ви мрієте через декілька років відкрити власний ресторан, то явно не варто витрачати час на роботу, ніяк не пов’язану з продажами та кулінарією.
- На яку мінімальну зарплату погоджуватися?
Страх не бути оціненим криється в кожному з нас. Деякі хвилюються через нестачу досвіду, інші боятися, що наявність 3-х дітей знизить шанси на отримання хорошої посади. Все це заважає реально оцінити свої можливості. Але якщо вам насправді бракує кваліфікації – не варто вимагати занадто багато. Погодьтеся на пропонований рівень зарплати, щоб здобути знання і набратися досвіду, а потім можна розраховувати на підвищення.
- Чи легко я «увіллюся» в колектив?
У кожній компанії є свої правила, корпоративна культура, погляди на організацію робочого процесу. Якщо ви вже почали пошуки, постарайтеся ще на співбесіді дізнатися якомога більше про внутрішній статут підприємства. А потім ретельно зважте, чи підходить вам такий варіант.
- Чи подобається мені те, що роблю?
Це запитання часто не беруть до уваги. Якщо посада солідна, зарплата висока, компанія відома, та ще й недалеко від будинку – це просто ідеальний варіант. Але в підсумку з часом ви розумієте, що займаєте чуже місце, а компанія просто тисне на вас своєю публічністю. Через незадоволеність у професійному житті починаються проблеми і в особистому, і в підсумку – «глухий кут».
Щоб не опинитися в цьому «глухому куті», прислухайтеся до свого серця. Якщо ж хобі вдається перетворити в роботу, ви отримуєте рецепт справжнього професійного щастя.
6 помилок при пошуку роботи
- «Резюме – не головне»
Резюме – перший елемент в пазлі працевлаштування. За допомогою цього документа керівник компанії або рекрутер заочно знайомляться з кандидатом на вакансію, його досвідом і кваліфікацією. Вказані тут і контакти для зв’язку з претендентом. Без цих важливих вихідних даних навіть запрошення на співбесіду не одержати. Виходить резюме все-таки головне?
Можливо, вам вдасться працевлаштуватися без резюме, але зазвичай така робота не вимагає високої кваліфікації, особливих навичок, досвіду. Хоча і в цьому випадку роботодавець може зажадати резюме – сучасний рекрутинг він такий.
Тому якщо у вас до сих пір немає резюме, напишіть його. Наповніть максимально корисною інформацією про вас як фахівця, опишіть професійний досвід, оперуючи цифрами і фактами. Не забудьте вказати контакти і перевірити текст на відсутність помилок. Якщо ви давно написали резюме, то просто поновіть інформацію.
- «Моя вакансія сама мене знайде»
Це підхід здобувачів, які шукають роботу пасивно, тобто розміщують резюме на сайті з працевлаштування або в газеті і чекають дзвінків від самого кращого роботодавця в світі. При такому підході події розвиваються по сумного сценарію: триває тиждень, місяць, півроку, але заповітну пропозицію так і не надходить.
Вичікувальна позиція явно програшна. На ринку праці виграє активний шукач, який не чекає, а діє сам, він стукає і йому обов’язково відкривають.
Щоб знайти роботу швидше, використовуйте більше джерел та способів пошуку: інтернет, спеціалізовані видання, соціальні мережі, кадрові агентства. Розсилайте резюме, докладайте супровідні листи, дзвоніть роботодавцям.
- «Немає сенсу писати супровідні листи, їх ніхто не читає»
Здобувачі рідко пишуть супровідні листи, вважаючи, що їх не читають. Це не зовсім так. Все частіше в описі вакансії зустрічаються побажання роботодавців: «Напишіть короткий супровідний / мотиваційний лист, чому ви хочете працювати в нашій компанії, і чим привернула ця позиція. Без листи резюме не розглядаємо ».
Пишіть супровідний лист незалежно від того, є така вимога в описі вакансії чи ні. Адже це відмінний спосіб проявити свою зацікавленість в посаді, налагодити контакт з потенційним роботодавцем, переконати його запросити вас на співбесіду.
- «До співбесіди готуватися не потрібно»
Можливо, цей підхід працює у тих претендентів, які впевнені в собі, навчені досвідом і наділені ораторським талантом. Мовляв, на місці зорієнтуюся, що говорити. Але навіть їм необхідна мінімальна підготовка: вивчити інформацію про компанію, співвіднести вимоги вакансії зі своїми можливостями і т.д.
Але часто ці елементарні речі кандидати ігнорують і «на місці» впадають в ступор від поширених питань рекрутерів. Крім того, багато хто переконаний, що ці питання – несусвітня дурість, їх ніхто не повинен ставити.
Їх дійсно можуть не поставити, все залежить від сфери вашої зайнятості. Але пам’ятайте, підготовка до співбесіди значно збільшує шанси отримати бажану роботу. Вивчіть, які питання з великою ймовірністю ви почуєте від роботодавця, і підготуйте відповіді.
- «Тестове завдання – обман»
Багато претендентів відмовляються виконувати тестові завдання. Кандидати вважають, що роботодавці таким способом наживаються на їх безкоштовному праці, а не тестують на профпридатність. Звичайно, і це трапляється, але бачити в кожному реченні підступ неправильно і відмовлятися від виконання тестового немає сенсу.
Погодившись на «пробу пера», ви дізнаєтеся, які завдання доведеться вирішувати в майбутньому, оцініть, наскільки комфортно діяти в заданому напрямку.
Але перш ніж приступити до виконання тестового завдання, досліджуйте надійність компанії, від якої виходить пропозицію.
- «Випробувальний термін? Ніколи!»
Випробувальний термін оповитий такими ж страшилками, як і тестове завдання: зарплату платити не будуть, звільнять, як тільки закінчиться випробувальний період …
Можливий і такий варіант, якщо ви попалися на вакансію-обманку. У самому ж випробувальному терміні немає нічого поганого. Навпаки. Співробітник за цей період робить висновки про компанії в цілому, своєї посади, обов’язки, заробітну плату, колективі і керівництві.
Щоб не стати жертвою обманних схем, всі фінансові питання, в тому числі, пов’язані з випробувальним періодом, потрібно з’ясувати ще на співбесіді.
І наостанок щодо професійного розвитку, актуальні вакансії можна переглянути на сайті Jooble.
