Топ експертів нашого міста - Катруся

Зробила операцію місяць тому. Хочу поділитись своїми враженнями. Писатиму все поетапно, може комусь знадобиться мій досвід. 1. Лікар Постоленко М.Д. з першого прийому справив дуже гарне враження. Делікатний огляд, приємне спілкування, все було зрозуміло і доступно. Діагноз: геморой 3 ступеня плюс анальна тріщина. Необхідна операція. 2. У лікарні за рекомендаціями знайомих взяла окрему палату. Санвузол розрахований на дві окремі палати. Є гаряча вода, у палаті кондиціонер, телевізор, чайник. Подушку краще брати свою, т.к. стан лікарняних просто жахливий.  3. За день до операції не можна нічого їсти, увечері роблять кілька клізм до повного очищення кишечника. Клізму роблять акуратно. У день операції проходить консультація анестезіолога та старшої медсестри. Анастезіолог залишив дуже гарне враження, все зрозуміло пояснив і підбадьорив. Щодо старшої медсестри тут хочу попередити, обов'язково все записуйте чи диктофон чи папері, т.к. вона дуже швидко все промовила завченим текстом і важко розкласти по поличках, особливо коли ти перед операцією переживаєш. Ще вона принесла омепразол і сказала скільки пити, пишу звідси, т.к. надалі це важливо. 4. Сама операція пройшла добре, лікар перед входом до операційної зали теж підбадьорив, що дуже важливо для людини. Тут величезний респект. 5. Після операції роблять уколи знеболювальні, призначають проносний засіб. Щодня вранці перев'язка, а потім консультація. Тут у відділенні все як за нотами. Я, як перфекціоніст, це дуже вітаю. Люблю щоб був у всьому порядок та графік. 7. У стаціонарі довго не триматимуть т.к. великий потік людей потрібно кудись розміщувати, тож тебе відпускають додому після першого стільця. 8. Перший стілець особисто у мене пройшов терпимо, але це тому, що кишечник майже чистий і мене відпустили додому. Тут тепер починається весь жах. 9. Рекомендації лікар особливо не дає. Все якось стисло. Сказав побільше клітковини, уколи колоти далі, проносне яке він призначив приймати 10 днів, робити перев'язки з мазями і приїжджати до нього. У стаціонарі я була з неділі (18.01.), операцію зробили у понеділок (19.01.) відпустили додому у четвер (22.01.), у суботу (24.01.) приїхала на перев'язку, виписку дали у понеділок (26.01.). Потім перев'язки середа та п'ятниця. Потім на третьому та четвертому тижні перев'язка по суботах. 10. Коли в понеділок (26.01.) я приїхала на перев'язку і за випискою, в ній були призначення: ванни з ромашкою, свічки, стіл номер 3. 11. Загалом, які були проблеми. Вдома робили уколи вранці та ввечері (диклофенак та амбіт) які не можна приймати тривалий час. Лікар сказав колоти далі при цьому ні слова ніде не написано, що потрібно приймати далі амепрозол. (його дали в стаціонарі на три дні, поки ти там лежав). Не всі люди знають, що його обов'язково потрібно пити, коли такі уколи робиш. Ще почали хворіти нирки тощо, додала собі Уролесан, Аллохол, Карсил. Ванну купила спеціальну, яка кладеться на унітаз (дуже зручно). У туалет ходити дуже боляче, починаєш боятися ранку і потім додався страх вечора. потрібно ставити свічки. Першого дня я поставити не змогла, на другий день попросила чоловіка. Він з жахом на все глянув і запитав, а в який отвір ставити? У мене взагалі розпочалася паніка. Сказала лікареві, а він каже ну я ж ставлю вам гніт з маззю. Загалом почали з горем навпіл ставити ці свічки, але це був жах, дуже боляче, навіть після уколів. Коротше в мене така натура, що я мушу все вивчити досконало, тому багато чого дізналася про що чомусь не говорять. Я можу порекомендувати свою дієту, яка мене просто врятувала. По-перше кефір потрібно пити одне або дводенний, якщо більше двох днів, то він уже зміцнює, в магазинах такий практично не знайти, тому роблю сама на заквасці (нічим не відрізняється від магазинного), в нього додаю мелене на кавомолці насіння чиа і насіння льону плюс пшеничні висівки і таку суміш п'ю вранці і ввечері, потім розбавляю з водою, а то бридкий якщо в кефір. Звичайно багато води, не менше 2-х літрів. Овочі, фрукти, печені яблука, сухофрукти, каші, м'ясо. Ну загалом все що у рекомендаціях по столу 3. У туалет почала ходити без проблем. Це дуже допомагає. Зараз практично все їм, але продовжую пити такі суміші та багато води і все працює як годинник. Коли налагодився туалет і процес загоєння пішов як масло, свічки ставити вже не боляче. Лікар сказав що дуже все чудово гоїться, візуально теж все красиво. Роблю ванни двічі на день. Після туалету та підмивання обов'язково ще обробляю Хлоргексидином, потім свічка та мазь. З туалетом та свічками питання вирішила, тож перестала робити уколи. Практично перестало хворіти, але сідаю тільки коли їжу (на спеціальній подушці). В інший час або рухаюся або лежу, або сиджу на боці. З'явився якийсь біль зовні під час ходьби та сидіння. Коли лежу взагалі нічого не турбує. Коли вперше сказала про це лікареві, він призначив ще свічки. Ну гаразд, ставлю. Коли вдруге сказала, він призначив мазь і каже, що можливо рубець болить і що мазь повинна допомогти. Від мазі жодного ефекту не побачила, як боліло, так і болить. 17.02. у вівторок вийшла працювати. Це кошмар, сидяча робота, довелося стоячи працювати за комп'ютером (можете собі це уявити), спина болить, ноги набрякають, ходити боляче. Благо свій кабінет і коли до мене заходять, то стукають, тоді встигаю сісти. І так відпрацювала два дні, потім не витримала та взяла за свій рахунок. У суботу приїду до лікаря, що він далі говоритиме. Але мені цей початок дуже не подобається.  12. Лікар на першій консультації ввічливий, уважний, сказав тиждень у лікарні, потім потрібно ПАРУ РАЗ приїхати на огляд, після мого питання коли я зможу сісти за кермо, він сказав, що сидіти зможу на НАСТУПНИЙ ДЕНЬ. До лікарні мені потрібно їхати 30 км, їздила на спеціальній подушці з болем та сльозами вісім разів замість обіцяних пари разів. І ще завтра їду (21.02.) Так от ... ввічливість яка була до операції випаровується, залишається зарозуміле, дратівливе ставлення, на твої питання відповідей практично немає, т.к. нескінченно чергу і треба встигнути всіх прийняти, тому на тебе нема часу. Хотіла написати свої побажання, якщо до мене дослухаються. Людина коли після лікарні потрапляє додому, вона залишиться віч-на-віч зі своєю проблемою, їй страшно, вона почувається безпорадною і коли їй боляче ходити в туалет або ставити свічки, то він думає, що все в неї рветься і що гірше не буває. Мене абсолютно підтримають усі, хто це пройшов. Тож невже так складно зробити пам'ятку, з докладними рекомендаціями щодо харчування, з проблемами, які можуть виникати в процесі реабілітації і як їх вирішувати тощо. Якщо у пацієнта питання, то на нього добре дати відповідь. Я кожну консультацію писала на диктофон і навіть чоловік, коли слухав, сказав, що відповідей немає. Від тебе хочуть якнайшвидше позбутися.  Підсумок, місяць пройшов, досі не сиджу, ходити боляче, ніби щось заважає, хоч візуально красиво, на роботу як ходити не знаю, навіть лікарняний до максимуму щоб продовжили треба було заплатити гроші, хоча дійсно не було одужання і він мав бути законно продовжений. Вибачте, що багато інформації... накипіло. Таких як я багато і мене зрозуміють. P S Проктолог Постоленко М.Д. хірург дуже високого рівня, тут нема питань. Але як реабілітолог потрібно ще трохи підтягнути. Людей до нього багато, кожному хочеться уваги, але якщо лікар узяв на себе таку місію, прийняти якнайбільше людей, то відповідно потрібно і допомогти максимально кожному. Не виключаю, що у багатьох відбувається все легко, але є ті, яких потрібно вислухати та допомогти. Дякую)))

Дуже прикро, що не можу видалити відгук, який залишила раніше, бо кардинально змінила свою думку. Я була на останньому прийомі і була дуже приємно вражена, як професійно поводив себе лікар, виявив проблему, яка взагалі не була пов'язана з захворюванням, яке я лікувала. Надав рекомендації та поради. Дуже дуже вдячна! Нажаль таких лікарів залишилося в нашому місті мало, тому такі черги. Я всім рекомендую звертатися до Постоленко М.Д., не затягуйте, не соромтеся, лікуйте свої делікатні захворювання. Будьте здорові!