«Вийшов на вулицю — чуєш дрон і біжиш у перші відкриті двері»: про що говорять родини з дітьми, які примусово виїжджають з Кушугума

Селище Кушугум розташоване на відстані 15-20 км від Запоріжжя. Кушугумська громада постійно потерпає від ворожих атак і ледь не щодня фігурує у військових зведеннях. Росіяни скидають на прифронтові населені пункти, що входять до складу громади, керовані авіаційні бомби та скеровують десятки дронів.

Задля збереження життя людей в минулому році через погіршення безпекової ситуації і наближення лінії фронту було оголошено спочатку примусову евакуацію дітей з батьками, а потім і всього населення з села Малокатеринівка. Тоді значна частина мешканців Малокатеринівки переїхали до Кушугума і селище Балабине. Але 2 січня 2026 року ОВА оголосило про примусову евакуацію родин з дітьми і з Кушугума. За інформацією заступника селищного голови Кушугумської селищної громади Владислава Василеги, наразі в Кушугумі перебуває 383 родини, в яких виховуються 637 дітей. В перший тиждень січня 43 родини виявили бажання евакуюватись самостійно.

Як відбувалась евакуація і про що розповідають люди - далі в матеріалі 061.

В Кушугумі до початку повномасштабної війни проживало 8182 осіб. Після того, як було оголошено евакуацію з Малокатеринівки, чисельність мешканців Кушугума виросла до 8500. На території громади є підземна школа, працюють магазини, комунальні служби, є укриття.

Після того, як волонтери, поліція та місцева влада провела роз’яснювальну роботу з родинами, розпочався процес евакуації.

Мешканка Кушугума на ім’я Катерина виїжджала разом зі своєю 8-річною донькою Ксенією. Жінці важко говорити про виїзд, хоча вона прекрасно розуміє, що рішення правильне.

Родина знайшла квартиру у Запоріжжі. Щоправда вирішили зупинитись на лівому березі Дніпра.

Жінка додає, що наважились на виїзд зараз, бо є можливість нормально зібратись і виїхати.. Мовляв, коли зовсім погано буде, то доведеться їхати геть без нічого.

Ще дві родини, в яких виховується четверо дітей так само виїжджали до Запоріжжя, де вже також знайшли тимчасове житло.

Родини виїхали з невеликими сумками. Кажуть, що взяли речі першої необхідності і документи.

Олена додає, що через постійні ворожі таки була змушена звільнитись з роботи, бо трашно було дітей самих до школи відпускати.

Людей з прифронтових громад привозять до транзитного центру, що у Запоріжжі. Там вони отримують гуманітарну допомогу, оформлюють довідку ВПО, від міжнародних партнерів мають можливість отримати по 10 800 грн на кожного члена родини, за необхідності, відкрити рахунки в банку для зручності отримання виплат.

Люди можуть залишитись у транзитному центрі на 7-21 день. Тут створені умови, є триразове харчування. Якщо родина не має варіантів, куди їхати далі, то департамент соціального захисту населення запропонує місця для тимчасового розселення. За словами директора департаменту соцзахисту населення ОВА Світлани Лисенко, на території області існує 50 місць тимчасового поселення (це більше 4000 ліжкомісць). Це окремі кімнати в гуртожитках, або ж є можливість виїхати до інших регіонів - Київ чи Закарпаття.