У Комунарському районному суді Запоріжжя розпочався розгляд справи про порушення законів та звичаїв війни на тимчасово окупованій території Запорізької області. На засіданні 28 жовтня прокурор оголосив обвинувальний акт, за яким обвинуваченими у воєнному злочині є четверо громадян Росії. Вони, за версією слідства, обіймали керівні посади в незаконно створеному окупаційному органі – так званому «ГУ МВС Росії по Запорізькій області» і причетні до примусової депортації трьох українок з окупованої території області проти їхньої волі.
Що відомо про злочин
За версією слідства, злочинні дії обвинувачених полягали в примусовій депортації захищених цивільних осіб. Мова йде про трьох жінок, мешканок Якимівки, Чернігівки та Мелітополя (ці населені пункти досі перебувають під російською окупацією), які жодним чином не були пов’язані зі Збройними Силами України. Проти кожної було складено рішення про депортацію та «повідомлення про заборону в'їзду на територію Російської Федерації» перед примусовим вивезенням. На окупованих територіях Росія з 2023 року запроваджує практику примусової депортації мешканців, що або не отримували російське громадянство, або ж тих, що якимось чином «створюють загрозу національній безпеці» (це окремий пункт указу Путіна від 27 квітня 2023 року – прим. ред.)
Як зазначається в обвинувальному акті, в цьому кейсі першою жертвою незаконної депортації стала колишня співробітниця податкової в Якимівці Олена Т. 10 лютого 2024 року додому до неї прийшли представники збройних формувань РФ та відвезли до місцевого відділу поліції, де її ув’язнили на підставі удаваного адміністративного правопорушення. В ізоляторі тимчасового тримання жінка знаходилася до 2 березня того ж року. Тоді співробітники так званого управління з питань міграції ГУ МВС Росії по Запорізькій області прийняли рішення про її незаконну депортацію. Офіційний документ, за даними слідства, склав заступник начальника відділу імміграційного контролю управління Олег Кокуш, а затвердив його керівник управління з питань міграції на ТОТ Запорізької області Костянтин Разигрін. Їй повідомили про заборону в’їзду на територію РФ (країна-агресор вносить також сюди й тимчасово окуповані території України) строком на 21 рік без належних причин. Того ж дня Олену силою, із застосуванням психологічного та фізичного примусу відвезли через РФ до прикордонного російсько-грузинського пункту пропуску «Верхній Ларс» та наказали пішки переходити кордон.
Водночас 2 березня 2024 року аналогічне повідомлення про «заборону в'їзду на територію Російської Федерації» отримала підприємиця з Мелітопя Олена Ф. Відповідне «Решение о депортации», відповідно до обвинувального акту, склав начальник незаконного правоохоронного органу «ГУ МВС Росії по Запорізькій області» Олег Колтунов та заступник начальника відділу іміграційного контролю Олег Кокуш, а затвердив цей документ керівник управління з питань міграції в "ГУ МВС Росії по Запорізькій області" Костянтин Разигрін. Підприємицю силоміць того ж дня відвезли до будівлі Управління з питань міграції у Мелітополі, де повідомили, що її буде депортовано без зазначення причин такого рішення та забороною в’їзду до РФ та окуповані території строком на 35 років. Її вивезли спочатку до РФ, а 3 березня вона опинилася на кордоні з Грузією, де також її під примусом примусили переходити пішки в бік прикордонного пропускного пункту «Казбегі» (Даріалі).
Третьою потерпілою стала колишня бухгалтерка однієї з селищних рад Бердянського району Ірина М. До неї 27 січня 2025 року додому також прийшли представники збройних формувань РФ та повідомили, що її буде примусово депортовано. За версією обвинувачення, відповідне рішення щодо неї прийняв в.о начальника Управління з питань міграції в ГУ МВС по Запорізькій області Олег Ступішин, яке затвердив начальник незаконного правоохоронного органу «ГУ МВС Росії по Запорізькій області» Олег Колтунов. З Бердянська Ірину перемістили до Мелітополя, а звідти вивезли через РФ до Північної Осетії до пункту пропуску «Верхній Ларс», де проти її волі змусили переходити кордон.
Справа кваліфікується як порушення законів та звичаїв війни. Прокурор у судовому засіданні детально пояснив, чому дії обвинувачених підпадають під цю статтю: злочин полягає в незаконній депортації захищених цивільних осіб, які не причетні до бойових дій, з тимчасово окупованої території за межі України проти їхньої волі. Прокуратура наголошує, що їх дії порушують статті 27, 47, 49 Женевської конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни.