В.Михайленко, «Спокуса життя», анатомія парадоксу на одну дію

Довгий час у житті Професора фізики було місце тільки для роботи та наукових досягнень. А коли позаду лишилась молодість і кращі роки зрілості, він раптом почав усвідомлювати, що його життя пройшло намарне: він відмовляв собі в усьому і не вмів радіти… І ось тепер, коли він готується до проведення серйозного наукового експерименту і читає лекції, всі його почуття і бажання бунтують, а спогади про минуле раз у раз нагадують про себе… Події зовнішнього та внутрішнього життя Професора відбуваються паралельно: актори одночасно втілюють реально існуючих людей (Професора, його дружину, студентку) і різні риси характеру (Гординю, Розум, Злість, Доброту, Чуттєвість). Їхня боротьба і протидія підкреслюється оформленням вистави: грою світла - від холодного білого до пульсуючого червоного та зміною музики - від агресивної до елегійної. А декорація в кольорі металік та витончені костюми підкреслюють холодність професорового життя і тендітність його внутрішнього світу. Фінал вистави відкритий: Професор здійснює експеримент не зовсім вдало, а всі його почуття залишаються збентеженими…В.Михайленко, "Спокуса життя", анатомія парадоксу на одну дію