Театр не існує без певного відсотку хаосу (в кращому випадку) і дурдому ( в гіршому). І ця істина не змінюється уже протягом кількох століть.

Тож спробуємо весело, невимушено та імпровізаційно поєднати дурдом театральний (К. Чапек. «Як ставиться п’єса»), побутовий (В. Пальтис. «Школа стюардес») та соціальний (Н. Боренко. «Парентектомія»).